ДБН ч 10

Додадки

ДОДАТОК Н

 

(довідковий)

 

СЕРЕДНІЙ ТЕРМІН СЛУЖБИ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИТРАТИ

 

 

 

У таблиці Н.1 наведені середній термін служби та експлуатаційні вітрати, за якими обирають обладнання для забезпечення необхідних технічних та економічних показників систем опалення, внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування і охолодження повітря. Експлуатаційні витрати визначені як сумарні витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування протягом усього періоду експлуатації обладнання у відсотках від початкових інвестицій. Початкові інвестиції складають усі витрати, які були зроблені до моменту передачі замовнику готової до використання системи (або вказаного іі елементу): на проектування, закупівлю, монтаж, підключення до енергомережі, уведення в експлуатацію тощо.

 

Таблиця Н.1 – Середній термін служби та експлуатаційні витрати

 

Елемент системи опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження повітря

Середній термін служби, рік

Експлуатаційні витрати у відсотках від початкових інвестицій

1

2

3

Джерело теплової енергії водяної системи опалення

Котел (теплогенератор) з безпосереднім виходом продуктів згоряння (з відкритою камерою згоряння)

20

1…2

Котел (теплогенератор) з виходом продуктів згоряння через димохід (з закритою камерою згоряння)

20

1…2

Котел (теплогенератор) на мазуті або гасу

10

4…6

Котел (теплогенератор) конденсаційний

20

1…2

Паливний бак

30

0,5

Бак для гасу

30

0,5

Тепловий насос

15 – 20

2…4

Сонячний колектор (вакуумний або плоский)

15 – 25

0,5

Електронагрівач з баком-акумулятором

20 – 25

1

Опалювальний прилад (панель) водяної системи опалення

Конвектор

20

1

Радіатор

30 – 40

1…2

Опалювальна підлогова водяна панель

50

2

Радіаторна фарба

20 – 30

0

 

 

 

Продовження таблиці Н.1

 

1

2

3

Трубопровід водяної системи

Мідний

30

1

Композитний або призначений для підлогового опалення

50

1

Нержавіючий

30

1

Сталевий в закритій системі

30

1

Сталевий у відкритій системі

15

1

Трубопровідна мережа

30

0,5

Запірно-регулювальна арматура водяної системи опалення

Регулювальний клапан автоматичний

15

6

Регулювальний клапан ручний

30

4

Клапан непрямої дії

10

1

Клапан терморегулятора

20

1,5

Термостатичний елемент радіаторного терморегуля-тора

15

4

Клапан

10

1

Інші елементи водяної системи опалення

Розширювальний бак мембранний

15

0,5

Розширювальний бак з нержавіючої сталі

30

1

Розширювальний бак сталевий

15

2

Циркуляційний насос

10 – 20

2

Регульований насос

10 – 15

1,5 – 2

Елементи електричної системи опалення

Електроконвектор

20…25

1

Електропроводка

25 – 50

0,5 –1

Опалювальна підлогова електрична панель

25 – 50*

*) за підтвердження ре-зультатом тестування

2

Повітротехнічне обладнання і повітроводи

Блок обробки повітря (блок повітротехнічного обладнання для вентиляції та кондиціонування, що має принаймі вентилятор, теплообмінник і повітряний фільтр)

15

4

Вентилятор

15 – 20

4

Вентилятор з регулюванням витрати повітря

15

6

Рамка повітряного фільтра

15

2

Фільтрувальний матеріал одноразовий

1

0

Фільтрувальний матеріал багаторазовий

10

10

Повітроохолоджувач

15 – 20

2

Повітронагрівач електричний

15 – 20

2

Повітронагрівач водяний

15 – 20

2 – 4

Повітронагрівач паровий

15 – 20

2

Конденсаторний блок

20

2

Охолоджуючі панелі та стелі

20

1

Фанкойл

15

4

Теплоутилізатор рекуперативний

20

4

Теплоутилізатор регенеративний

15

4

Водяний зволожувач повітря

10

6

Паровий зволожувач повітря

4 – 10

4

Клапан повітряний з ручним приводом

20

1

Клапан повітряний з електроприводом

15

4

Повітророзподільник (дифузор)

20

4

Протипожежний клапан легкодоступний

15

8

Протипожежний клапан прихований

15

15

Повітровод (фільтроване повітря)

30

2

Повітровод (нефільтроване повітря)

30

6

Димохід

15 – 20

2 – 4

Шумоглушник

30

1 – 2

Елементи системи управління та обліку

Апаратура управління

15 – 20

2 – 4

Система управління центральна

15 – 25

4

Система регулювання місцева (у приміщенні)

15 – 25

4

Електричний щит

30

0,5 – 1

Двигун електричний

20

1

Компресор охолоджувача

15

4

Лічильник

10

1

 

 

 

Примітка. Цей додаток наведено відповідно до положень EN 15459.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК П

 

(обов’язковий)

 

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЧНОГО ОПАЛЕННЯ В БУДІВЛЯХ

 

Таблиця П.1

 

БуББудівлі

Число

поверхів, не більше

місць, не більше

Житлові, адміністративні, виробничі малого та середнього бізнесу

2

-

Гуртожитки, лазні, готелі

1

25

Амбулаторно-поліклінічні заклади, спортивні, підприємства побутового обслуговування населення, магазини, підприємства зв’язку, а також приміщення категорій Г та Д площею не більше 500 м2

1

-

Клубні культурно-видовищні та дозвілєві заклади

1

100

Загальноосвітні заклади без спальних корпусів

1

80

Дитячі навчально-виховні заклади з денним перебуванням дітей, підприємства харчування та транспорту

1

50

 

Примітка. Поверховість будівлі слід приймати без урахування цокольного поверха.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Р

 

(обов’язковий)

 

РОЗМІРИ РОЗДІЛОК ТА ВІДСТУПОК

 

У ПЕЧЕЙ І ДИМОВИХ КАНАЛІВ

 

Р.1 Розміри розділок у печей і димових каналів з урахуванням товщини стінки печі слід приймати рівними 500 мм до конструкцій будівель із горючих матеріалів та 380 мм – до конструкцій, які захищені відповідно до 6.8.22 б).

 

Р.2 Вимоги до відступок наведені у таблиці Р.1.

 

 

 

Таблиця Р.1

 

#G0Товщина стінки печі, мм

Відступка

Відстань від зовнішньої поверхні печі або димового каналу (труби) до стіни або перегородки, мм

 

незахищеної від загоряння

захищеної від загоряння (згідно з 6.8.22 б)

120

Відкрита

260

200

120

Закрита

320

260

65

Відкрита

320

260

65

Закрита

500

380

 

Примітки.

1. Для стін або перегородок з класом вогнестійкості REI 60 і більше відстань від зовнішньої поверхні печі або димового каналу (труби) до стіни або перегородки не нормирується.

2. У будинках дитячих навчально-виховних закладів, гуртожитків та підприємств харчування клас вогнестійкості стіни (перегородки) у межах відступки слід забезпечувати не менше ніж REI 60.

3. Захист стелі згідно з 6.8.19, підлоги, стін та перегородок – згідно з 6.8.22 слід виконувати на відстані, що не менше ніж на 150 мм перевищує габарити печі.

 

 

 

 

 

ДОДАТОК С

 

(довідковий)

 

РОЗРАХУНОК ВИТРАТИ та ТЕМПЕРАТУРИ

 

ПРИПЛИВНОГО ПОВІТРЯ

 

 

 

С.1 Витрату припливного повітря , м3/год для системи вентиляції та конди-ціонування слід визначати за розрахунком та приймати більшу із витрат, яка необхідна для забезпечення:

 

а) санітарно-гігієнічних норм згідно з С.2;

 

б) норм вибухопожежної безпеки згідно з С.3.

 

С.2 Витрату повітря належить визначати окремо для теплого і холодного періодів року та перехідних умов, при цьому приймати більшу із величин, що отримані за формулами (С.1)-(С.7) (при щільності припливного повітря та повітря, що видаляється, яка дорівнює 1,2 кг/м3):

 

а) за надлишками явної теплоти:

 

 

 

(С.1)

 

 

 

Тепловий потік, що надходить до приміщення від прямої і розсіяної сонячної радіації, необхідно враховувати при проектуванні:

 

- вентиляції, у тому числі з випарним охолоджуванням повітря, – для теплого періоду року;

 

- кондиціонування – для теплого та холодного періодів року і для переходних умов;

 

б) за масою шкідливих або вибухоонебезпечних речовин, що виділяються:

 

 

 

(С.2)

 

 

 

При одночасному виділенні у приміщенні декількох шкідливих речовин, які мають ефект сумарної дії, повітрообмін належить визначати шляхом додавання витрат повітря, що розраховані за кожною із цих речовин:

 

а) за надлишками вологи (водяної пари):

 

 

 

(С.3)

 

 

 

Для приміщень з надлишком вологи слід перевіряти достатність повітрообміну для ппопередження утворенняння конденсату на внутрішній поверхні зовнішніх огороджуючих конструкцій при розрахункових параметрах Б зовнішнього повітря у холодний період року:

 

б) за надлишками повної теплоти:

 

 

 

(С.4)

 

 

 

в) за нормованою кратністю повітрообміну:

 

(С.5)

 

г) за нормованю питомою витратою припливного повітря:

 

 

 

(С.6)

 

. (С.7)

 

 

 

У формулах (С.1) - (С.7):

 

- витрата повітря, яке видаляється системами місцевих відсмоктувачів із робочої зони чи зони приміщення, що обслуговується, і на технологічні потреби, м3/год;

 

, - надлишковий явний та повний тепловий потоки у приміщенні, Вт;

 

с - теплоємність повітря, яка дорівнює 1,2 кДж/(м3·°С);

 

- температура повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із робочої зони або зони обслуговування приміщення та на технологічні потреби, °С;

 

- температура повітря, що видаляється із приміщення за межі робочої зони або зони, що обслуговується, °С;

 

- температура повітря, що подається до приміщення, °С, яка визначається згідно з С.6;

 

W - надлишки вологи у приміщенні, г/год;

 

- вологовміст повітря, що видаляється системами місцевих відсосів із робочої зони приміщення або із зони, яка обслуговується, і на технологічні потреби, г/кг;

 

- вологовміст повітря, що видаляється із приміщення за межами робочої зони чи зони, що обслуговується, г/кг;

 

- вологовміст повітря, що подається до приміщення, г/кг;

 

- питома ентальпія повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із робочої зони або із зони, яка обслуговується, та на технологічні потреби, кДж/кг;

 

- питома ентальпія повітря, що видаляється із приміщення за межами робочої зони чи зони, що обслуговуєтьсяо, кДж/кг;

 

- питома ентальпія повітря, що подається до приміщення, кДж/кг, яка визначається з урахуванням пвдвищення температури згідно з Н.6;

 

- витрата кожної зі шкідливих або вибухонебезпечних речовин, що надходять у повітря приміщення, мг/год;

 

, - концентрація шкідливої чи вибухонебезпечної речовини у повітрі, що видаляється, відповідно, із робочої зони чи зони приміщення, що обслуговується, та за її межами, мг/м3;

 

- концентрація шкідливої або вибухонебезпечної речовини у повітрі, що подається у приміщення, мг/м3;

 

- об’єм приміщення, м3; для приміщень заввишки 6 м і більше слід приймати

 

;

 

- площа приміщення, м2;

 

- число людей (відвідувачів), робочих місць, одиниць обладнання;

 

- нормирована кратність повітрообміну, год-1;

 

- нормирована витрата припливного повітря на 1 м2 підлоги приміщення, м3/(год·м2);

 

- нормирована питома витрата припливного повітря , м3/год, на 1 людину, на 1 робоче місце, на 1 відвідувача або на одиницю обладнання.

 

Параметри повітря , , слід приймати рівними розрахунковим параметрам у робочій зоні або у зоні приміщення, що обслуговується, за розділом 5 даних норм, а - рівній ГДК у робочій зоні приміщення.

 

С.3 Витрату повітря для забезпечення норм вибухопожежної безпеки належить визначати за формулою (С.2).

 

При цьому у формулі (С.2) та слід замінити на , мг/м3 (де - нижня концентраційна межа поширення поум’я за газо-, паро- та пилоповітряною сумішшю).

 

С.4 Витрата повітря , м3/год, для повітряного опалення, яке не суміщено з вентиляцією, слід визначати за формулою:

 

, (С.8)

 

 

 

де

 

- тепловий потік для опалення приміщення, Вт;

 

- температура підігрітого повітря, °С, що подається до приміщення, яка визначається розрахунком.

 

С.5 Витрата повітря від вентиляційних систем з номінальною продуктивністю , м3/год, що періодично працюють n хв за годину, перераховуються за формулою:

 

. (С. 9)

 

С.6 Температуру припливного повітря, що подається системами вентиляції зі штучним спонуканням і системами кондиціонування повітря, , °С, належить визначати за формулами:

 

а) при подачі до приміщення зовнішнього повітря без тепловологісної обробки:

 

 

 

; (С.10)

 

б) при подачі зовнішнього повітря, що охолоджується за адіабатним циклом при зниженні його температуру на , °С, водою, яка циркулює:

 

; (С.11)

 

в) при подачі необробленого зовнішнього повітря (див. підпункт "а") та місцевому дозволоженні повітря у приміщенні зі зниженням температури повітря на , °С:

 

; (С.12)

 

г) при подачі зовнішнього повітря, що охолоджується водою, яка циркулює (див. підпункт "б"), і місцевому дозволожненні (див. підпункт "в"):

 

; (С.13)

 

д) при подачі зовнішнього повітря, нагрітого у повіторонагрівачеві, при підвищенні його температури повітря на , °С:

 

, (С.14)

 

де

 

- повний тиск вентилятора, Па;

 

- температура зовнішнього повітря, °С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Т

 

(обов’язковий)

 

МІНІМАЛЬНІ ВИТРАТИ, м3/год,

 

ЗОВНІШНЬОГО ПОВІТРЯ НА 1 ЛЮДИНУ

 

 

 

 

 

Таблиця Т.1

 

#G0Приміщення (ділянка, зона)

Приміщення

 

з природним провітрюванням

без природного провітрювання

Виробничі

30

60

Громадські будівлі адміністративного призначення*

40

60

20**

Житлові при загальній площі квартири на 1 людину:

3 м3/год на 1 м2 житлової площі

60

 

* Норма зовнішнього повітря наведена для приміщень кабінетів, офісів громадських будинків адміністративного призначення. У інших приміщеннях громадського призначення норму зовнішнього повітря слід приймати за вимогами відповідних нормативних документів.

** Для приміщень, у яких люди перебувають не більше двох часів безперервно.

 

Примітка. Норми встановлені для людей, які перебувають у приміщенні більше двох годин безперервно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК У

 

(довідковий)

 

МЕТАЛЕВІ ПОВІТРОВОДИ ТА ВИМОГИ ДО ТОВЩИНИ МЕТАЛУ

 

 

 

У.1 Співвідношення сторін для повітроводів прямокутникових перерізів не повинно перебільшувати 6,3. Розміри повітроводів слід уточнювати за даними заводів-виробників.

 

У.2 Товщину листової сталі для повітроводів, вздовж яких переміщуєьтся повітря з температурою не вище 80 °С, слід приймати, мм, не більше:

 

а) для повітроводів круглого перерізу диаметром, мм:

 

#G0 до 200 включ.

0,5

від 250 до 450 включ.

0,6

" 500 " 800 "

0,7

" 900 " 1250 "

1,0

" 1400 " 1600 "

1,2

" 1800 " 2000 "

1,4

 

 

 

б) для повітроводів прямокутного перерізу з розміром більшої сторони, мм:

 

#G0 до 250 включ.

0,5

от 300 до 1000 включ

0,7

" 1250 " 2000 "

0,9

 

 

 

в) для повітроводів прямокутного перерізу, що мають одну з сторін більше 2000 мм, та повітроводів з перерізом 2000х2000 мм завтовшки сталі слід обгрунтовувати за допомогою розрахунку.

 

Для зварних повітроводів товщина сталі визначається згідно умов виробництва зварних робіт.

 

У.3 Для повітроводів, вздовж яких передбачається переміщення повітря з температурою більше 80 °С або повітря з механічними домішками. чи абразивним пилом, товщину сталі слід обгрунтовувати за допомогою розрахунку.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Ф

 

(обов’язковий)

 

КЛАС ВОГНЕСТІЙКОСТІ

 

ТРАНЗИТНИХ ПОВІТРОВОДІВ ТА КОЛЕКТОРІВ

 

 

 

Таблиця Ф.1

 

#G0Приміщення, котре обслуговують системою вентиляції

Клас вогнестійкості EI, хв., при прокладанні транзитних повітроводів

та колекторів через приміщення

Склади та комори категорій А, Б, В та горючих матеріалів

Виробничі категорій

Технічний поверх, коридор виробничої будівлі

Громад-ські та адміністра-тивні

Побутові (санвузли, душові, умивальні, лазні тощо)

Технічний поверх, коридор (крім виробничої будівлі)

Житлові

А, Б або В

Г

Д

Склади та комори категорій А, Б, В та горючих матеріалів**, тамбур-шлюзи у приміщен-нях категорій А та Б, а також місцеві відсмоктувачі вибухопожежо-небезпечних сумішей та систем за 7.2.11

НД

НД

30

НД

Категорій А, Б або В

 

НД

Категорії Г

 

НН

НН

 

НД

Категорії Д

 

НН

НН

 

НД

Коридор виробничої будівлі

 

НД

Громадські та адміністративно- побутові будівлі

НД

 

НД

Побутові (санвузли, душові, умивальні, лазні і т.п.)

 

НД

Коридор (крім виробничих будівель)

НД

НД

НД

 

Житлові

НД

НД

НД

 

 

* EI 15 – у будівлях IIIа), IV, IVа) та V ступеню вогнестійкості.

** Не допускається прокладання через склади категорій А та Б і комори горючих матеріалів.

*** Не допускається прокладання повітроводів із приміщень категорій А та Б.

Примітки.

1. НД – не допускається прокладання транзитних повітроводів.

2. НН – не нормується клас вогнестійкості транзитних повітроводів.

3. Значення класу вогнестійкості надані в таблиці у вигляді дробу:

у чисельнику – у межах поверху, котрий обслуговуєть;

у знаменнику – за межами поверху, котрий обслуговуєть.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Х

 

(довідковий)

 

ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У АТМОСФЕРІ ВІД ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ МАЛОЇ ПОТУЖНОСТІ

 

 

 

 

 

Х.1 Вентиляційним джерелом малої потужності належить визнавати одне джерело або умовне джерело, що замінює групу джерел, які знаходяться на покрівлі будинка у межах площі круга диаметром 20 м, зі спільними витратами пилогазоповітряної суміші L ≤ 10 м3/с, концентрацією для одного або умовного джерела С, мг/м3.

 

Х.2 За основу розрахунку потрібно визначити речовину, яка відноситься до найвищого класу небезпечності, що міститься у викидах джерел малої потужності.

 

Х.3 Концентрація пріоритетної шкідливої речовини Сі безпосередньо в точці контролю не повинна перевищувати ГДК:

 

в місцях, де людина перебуває більше двох годин – ГДК с.д. (середньодобова гранично допустима концентрація);

 

в місцях,де людина перебуває менше двох годин – ГДК м.р (максимально разова гранично допустима концентрація);

 

(Х1)

 

Х.4 Розрахувати коефіцієнт розбавлення для пріоритетної речовини, який визначається за формулою:

 

, (Х2)

 

де К – коефіцієнт розбавлення;

 

Со – концентрація шкідливої речовини в вентиляційному каналі, мг/м3;

 

Сі – концентрація шкідливої речовини безпосередньо в точці заміру, мг/м3;

 

Сс – концентрація шкідливої речовини в навколишньому середовищі, мг/м(фон).

 

Х.5 Так, як для заданої речовини коефіцієнт розбавлення забезпечує умови, розсіювання, при яких концентрація в даній точці менше ГДК, то і для інших речовин, що входять до складу викиду, концентрації повинні відповідати вимозі:

 

(Х3)

 

 

 

 

Контакты

тел.: (050) 769-43-72

тел.: (067) 499-51-74

тел.: (093) 258-52-66

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

.