прДБН В.2.5-ХХ-2013 С. 113 ч7

Часть 7

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ

 

 

12.1 Електрообладнання систем опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря (далі –систем ОВКП) повинно відповідати правилам улаштування електроустановок НПАОП 0.00-1.29-97, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ПУЕ:2006, ПУЕ:2008 та вимогам державних нормативних документів щодо безпеки електрообладнання будівель і споруд з урахуванням положень цього розділу.

 

При проектуванні електрообладнання та систем автоматизації поряд з положеннями цих норм слід також керуватися вимогами ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ДСТУ-Н Б В.2.5-37 і ДСТУ Б EN 15232.

 

Рівень автоматизації, контролю та управління систем опалення, вентиляції та кондиціонування слід забезпечувати згідно з ДСТУ Б EN 15232 відповідно класу енергетичного виконання будівлі за ДБН В.2.6-31.

 

12.2 Електроприймальники систем ОВКП слід передбачати тієї ж категорії, щодо електроприймальників технологічного або інженерного обладнання будинка.

 

Електропостачання систем аварійної вентиляції та протидимного захисту, окрім систем для видалення газів та диму після пожежі за 8.18, слід передбачати першої категорії. Електропостачання систем для видалення газів та диму після пожежі допускається проектувати першої категорії згідно з завданням на проектування. У разі неможливості за місцевими умовами здійснення живлення електроприймальників першої категорії від двох незалежних джерел допускається здійснювати їхнє живлення від одного джерела від різних трансформаторів двохтрансформаторної підстанції або від двох поряд розташованих однотрансформаторних підстанцій. При цьому підстанції повинні бути підключені до різних ліній живлення, що прокладені різними трасами, та мати пристрої автоматичного вводу резерву на стороні низької напруги.

 

Для припливнних систем вентиляції електроживлення ланцюгів керування захисту від замороження слід виконувати, як правило, за першою категорією. Допускається виконання електроживлення за другою категорією за умови організації розподільного живлення електроприводу вентилятора та щита автоматизації припливної системи.

 

У ланцюгах керування електроприймальників систем протидимної вентиляції тепловий та запобіжний захист не слід передбачати.

 

12.3 У системах протидимної вентиляції слід застосовувати системи пожежної сигналізації згідно ДБН В.2.5-56.

 

12.4 Для будинків та приміщень, що обладнані системами пожежної сигналізації та (або) системами автоматичного пожежогасіння, слід передбачати автоматичне блокування електроприймальників систем повітряного опалення (крім повітряно-теплових завіс), вентиляції, кондиціонування (далі - системи вентиляції), а також електроприймальників обладнання протидимної вентиляції з цими системами для:

 

а) відключення у разі пожежі систем вентиляції, крім систем подання повітря у тамбур-шлюзи приміщень категорій А та Б, а також у машинні відділи ліфтів будинків категорій А та Б.

 

Відключення може відбуватися:

 

- централізовано припиненням подання електроживлення на розподільні щити систем вентиляції;

 

- индивідуально для кожної системи.

 

При застосуванні обладнання та засобів автоматизації, які поставляються комплектом разом із обладнанням систем вентиляції, відключення припливних систем у разі пожежі слід учиняти індівідуально для кожної системи зі збереженням електроживлення ланцюгів захисту від замерзання. При неможливості збереження живлення ланцюгів захисту від заморожування допускається відключення тільки вентилятора поданням сигналу від системи пожежної сигналізації у ланцюг дистанційного керування вентилятором припливної системи. При организації відключення у разі пожежі із застосуванням автомата з незалежним розчеплювачем повинна проводитись перевірка лінії передачі сигнала на відключення;

 

б) включення у разі пожежі систем (крім систем, зазначених у 8.18, які використовуються після пожежі) протидимної вентиляції;

 

в) відкриття протипожежних нормально закритих димових клапанів систем протидимної вентиляції у приміщенні або димовій зоні, де виникла пожежа, або у коридорі на поверсі пожежі та закриття протипожежних нормально відкритих клапанів систем загальнобмінної вентиляції.

 

12.5 Димові та протипожежні клапани, димові люки, ліхтарі, фрамуги та вікна, а також протидимові завіси, що опускаються, і призначені для протидимного захисту, повинні мати автоматичне, дистанційне та ручне (у місцях установлення) керування.

 

Обладнання пуску системи природного димо- та тепловидалення повинно забезпечувати відкриття всіх вентиляційних пристроїв, що розташовані у димової зони, до їх крайнього положення не більше ніж через 90 с після пуску. При пуску слід забезпечити певну черговість спрацювання рухомих протидимових завіс у залежності від місця виникнення пожежі на об’єкті. При наявності системи автоматичної пожежної сигналізації та (або) системи автоматичного пожежогасіння система природного димо- та тепловидалення повинна автоматично приводитись в дію від приймально-контрольного приладу цих системи. Якщо вказані системи відсутні, то запуск системи природного димо- та тепловидалення необхідно передбачати від автоматичних пожежних сповіщувачів. У кожній димовій зоні повинна бути передбачена можливість окремого ручного пуску системи природного димо- та тепловидалення. Встановлення обладнання для ручного пуску є обов’язковим, воно повинно забезпечувати, при необхідності, закриття вентиляційних пристроів системи.

 

12.6 Керування виконуючими механізмами та пристроями систем протидимної вентиляції слід передбачати у двох режимах:

 

- автоматичний – від системи виявлення пожежі (систем пожежної сигналізації та (або) систем автоматичного пожежогасіння);

 

- дистанційний – від кнопок, що установлені на поверхах у евакуаційних виходів або у пожежних шафах, а також з приміщення центрального пульта управління системами протипожежного захисту.

 

Систему керування обладнанням протидимної вентиляції слід проектувати з урахуванням імовірних пожежонебезпечних сітуацій, які можуть виникнути у будівлі. Алгоритм оперативного керування виконуючими механізмами та пристроями системи протидимної вентиляції необхідно обирати залежно від реальної пожежонебезпечної сітуації, що склалась на об’єкті. Послідовність включення вентиляторів спільно діючих систем припливної та витяжної протидимної вентиляції, закриття протипожежних (нормально відкритих) та відкриття протипожежних (нормально закритих) та димових клапанів слід приймати у залежності від міста виникнення пожежі, поверху будівлі, на якому розташовано приміщення, де виникла пожежа, відповідно до розрахункових режимів протидимного захисту. При цьому слід обов’язково забезпечувати випереджаюче (від 20 с до 30 с) увімкнення системи витяжної протидимної вентиляції відносно часу запуску системи припливної протидимної вентиляції, а також відключення загальнобмінної вентиляції та кондиціонування повітря.

 

12.7 Приміщення, що обладнані системами автоматичної пожежної сигналізації, повинні мати дистанційні пристрої для відключення вентиляції у разі пожежі, які розташовані за межами приміщень, що ними обслуговуються.

 

При наявності вимог одночасного відключення усіх систем вентиляції у приміщеннях категорій А та Б дистанційні пристрої слід передбачати назовні будинка.

 

Для приміщень категорій В допускається передбачати дистанційне відключення систем вентиляціїї для окремих зон площею не менше 2500 м2.

 

12.8 Для обладнання металевих трубопроводів та повітроводів систем опалення та вентиляції приміщень категорій А та Б, а також систем місцевих відсмоктувачів, що видаляють вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні суміші, слід передбачати заземлення згідно з вимогами ДБН В.2.5-27.

 

12.9 Обладнання систем автоматизації та контролю слід обирати у залежності від технологічних вимог, економічної доцільності та завдання на проектування.

 

Для побудови систем автоматичного керування та диспетчеризації системи ОВКП рекомендується застосовувати обладнання, що відповідає наступним вимогам:

 

- використовує міжнародні комунікаційні стандарти (відкриті протоколи) для обміну даними, спеціально призначені для систем ОВКП;

 

- контролери, які мають конструкцію, що передбачає оперативну заміну без здійснення відключення/підключення кабельної мережі;

 

- збереження оперативних даних у пам’яті контролера не менш як 72 години без робочого електроживлення;

 

- швидкість опитування технологічних параметрів системи ОВКП не менше одного разу в 0,5 сек. (допускається більший час опитування за завданням на проектування)

 

- розподілене керування, тобто вихід з ладу одного елемента (контролера) не призводить до непрацездатності значної частини встаткування систем ОВКП;

 

- можливість розширення функцій керування (наприклад шляхом установки додаткових модулів введення/виводу) без необхідності значних змін у структурі й складі системи автоматичного керування;

 

- можливість здійснення локального (місцевого) керування всією системою (крім системи диспетчеризації), тобто наявність відповідних технічних можливостей: панелей оператора, сенсорних панелей і т.д. (за завданням на проектування);

 

- можливість збільшення кількості АРМ (автоматизованих робочих місць) диспетчера в міру необхідності, з поділом функцій диспетчерів або повністю ідентичних (дублюючих ці функції).

 

12.10 Параметри теплоносія (холодоносія) та повітря необхідно контролювати у таких системах:

 

а) внутрішнього теплопостачання – температуру та тиск теплоносія у подаючих та зворотних трубопроводах у приміщеннях для припливного вентиляційного обладнання; температуру та тиск – на виході з теплообміних пристроїв;

 

б) опалення з місцевими опалювальними приладами – температуру повітря у контрольних приміщеннях (за завданням на проектування);

 

в) повітряного опалення та припливної вентиляції – температуру припливного повітря та температуру повітря у контрольному приміщенні (за завданням на проектування);

 

г) повітряного душування – температуру повітря, яке подається;

 

д) кондиціонування – температуру повітря зовнішнього, рециркуляційного, припливного після камери зрощення або поверхневого повітроохолоджувача та у приміщеннях; відносну вологість повітря у приміщенні (при її регулюванні);

 

е) холодопостачання – температуру та тиск холодоносія до і після кожного теплообмінного або змішувального прилада, тиск холодоносія у спільному трубопроводі;

 

ж) вентиляції та кондиціонування з фільтрами, камерами статичного тиску, теплоутилізаторами – тиск та різницю тиску повітря (за завданням на проектування).

 

12.11 Прилади дистанційного контролю слід передбачати для вимірювання основних параметрів; для вимірюваня решти параметрів належить передбачати місцеві прилади (переносні або стаціонарні).

 

Для декількох систем, обладнання яких розташовано в одному приміщенні, рекомендується передбачати один спільний прилад для вимірювання температури та тиску на подаючому трубопроводі та індівідуальні прилади на зворотних трубопроводах обладнання.

 

При застосуванні контролерів з аналоговими датчиками допускається не встановлювати контрольно-вимірювальні прилади візуального спостереження.

 

12.12 Сигналізацію про роботу обладнання ("Увімкнено", "Аварія") слід передбачати для систем:

 

а) вентиляції приміщень без природного провітрювання (крім санвузлів, курильних, гардеробних тощо) виробничих, адміністративно-побутових та громадських будинків;

 

б) місцевих відсмоктувачів, що видаляють шкідливі речовини 1-го та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші;

 

в) загальнобмінної витяжної вентиляції приміщень категорій А та Б;

 

г) витяжної вентиляції приміщень складів категорій А та Б, у яких відхилення контролюючих параметрів від норми може привести до аварії.

 

12.13 Дистанційний контроль та регістрацію основних параметрів у системах опалення, вентиляції та кондиціонування слід проектувати за технологічними вимогами та за завданням на проектування. Об’єм інформації, що передається з локального щита автоматизації на диспетчерський щит (пульт), визначається за завданням на проектування з урахуванням умов експлуатації систем.

 

12.14 Автоматичне регулювання параметрів слід проектувати для систем:

 

а) опалення з виконанням вимог, зазначених у 6.4.7;

 

б) повітряного опалення та душування;

 

в) припливної та витяжної вентиляції, що працює зі змінною витратою повітря, а також зі змінною сумішшю зовнішнього та рециркуляційного повітря;

 

г) припливної вентиляції (при обґрунтуванні);

 

д) кондиціонування та охолодження повітря;

 

е) тепло- та холодопостачання;

 

ж) місцевого дозволожнення повітря у приміщеннях;

 

з) комфортного нагрівання підлоги приміщень.

 

Для громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівель рекомендується передбачати програмне регулювання параметрів, що забезпечують зниження витрати теплоти.

 

12.15 Датчики контролю та регулювання параметрів повітря слід розташовувати у характерних точках робочої зони або у характерних точках зони приміщення, котре обслуговують, у місцях, де вони не підпадають під вплив нагрітих або охолоджених поверхонь та струменів припливного повітря. Допускається розташовувати датчики в рециркуляційних (або витяжних) повітроводах, якщо параметри повітря в них не відрізняються від параметрів повітря у приміщенні або відрізняються на постійну величину.

 

12.16 Автоматичне блокування слід передбачати для:

 

а) відкриття та закриття клапанів зовнішнього повітря при включенні та відключенні вентиляторів;

 

б) відкриття та закриття клапанів систем вентиляції, які з’єднані повітроводами для повної або часткової взаємозамінюванністі у разі виходу з ладу однієї із систем;

 

в) закриття протипожежних клапанів згідно з 8.18 на повітроводах для приміщень, які обладнані системами автоматичного об’ємного (газового, аерозольного тощо) пожежогасіння, при відключенні вентиляторів систем вентиляції цих приміщень;

 

г) включення резервного обладнання у разі виходу з ладу основного обладнання згідно з завданням на проектування;

 

д) включення та відключення подачі теплоносія при включенні та відключенні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів;

 

е) включення систем аварійної вентиляції, якщо у повітрі робочої зони приміщення утворюються концентрації шкідливих речовин, що перебільшують ГДК або ДАК, а також якщо концентрації горючих речовин у повітрі приміщення перебільшують 10% від НКМП (0,1∙ СНКМП) газо-, паро-, пилоповітряної суміші за ГОСТ 12.1.044.

 

12.17 Автоматичне блокування вентиляторів систем місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції, зазначених у 7.2.4 та 7.2.5, які не мають резервних вентиляторів, з технологічним обладнанням повинно забезпечувати зупинення обладнаання при виході з ладу вентилятора, а у разі неможливості зупинення технологічного обладнання – включення аварійної сигналізації.

 

12.18 Для систем зі змінною витратою зовнішнього або припливного повітря слід передбачати блокувальні пристої для забезпечення мінімальної витрати зовнішнього повітря.

 

12.19 Для витяжної вентиляції з очищенням повітря у мокрих пиловловлювачах слід передбачати автоматичне блокування вентилятора з пристроєм для подачі води у пиловловлювачі, забезпечуючи:

 

а) включення подачі води за умови включення вентилятора;

 

б) зупинення вентилятора при припиненні подачі води або падінні рівня води у пиловловлювачеві;

 

в) неможливість включення вентилятора при відсутності води або зниженні рівня води у пиловловлювачеві нижче завданого.

 

12.20 Включення повітряної завіси слід блокувати разом з відчиненням воріт, дверей та технологічних прорізів або передбачати включення завіси у разі зниження завданої температури повітря у приміщенні біля воріт, дверей та технологічних прорізів. Автоматичне відключення завіси слід передбачати після зачинення воріт, дверей або технологічних прорізів та відновлення нормированої температури повітря приміщення, передбачаючи скорочення витрати теплоносія до мінімального, забезпечуючи тим самим незамерзання води.

 

При застосуванні систем з електроповітронагрівачами треба передбачати захист від перегріву повітронагрівачів.

 

12.21 Автоматичний захист від замерзання води у повітронагрівачах необхідно передбачати в районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодного періоду року мінус 5 °С та нижче у найхолоднішу п’ятиденку забезпеченістю 0,92 за ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

 

12.22 Точність підтримання метеорологічних умов при кондиціонуванні (якщо відсутні спеціальні вимоги) слід приймати у точках установлення датчиків: ± 2 °С за температурою припливного повітря, ± 1,5 °С за температурою повітря у робочий зоні або у зоні обслуговування та ± 7 % за відносною вологістю.

 

12.23 Застосування автоматизованої системи моніторингу та управління (АСМУ) будівлі слід здійснювати відповідно з ДСТУ-Н Б В.2.5-37. 

 

Контакты

тел.: (050) 769-43-72

тел.: (067) 499-51-74

тел.: (093) 258-52-66

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

.