прДБН В.2.5-ХХ-2013 С. 113 ч3

Часть 3

8 СИСТЕМИ ПРОТИДИМНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ

 

 

 

8.1 Системи витяжної та припливної протидимної вентиляції (димо- та тепловидалення, притоку та підпору повітря, запуску та керування) будинків і споруд (далі – системи протидимної вентиляції) слід передбачати з метою забезпечення евакуації та урятування людей з будівлі у разі пожежі, сприяння пожежогасінню і проведенню аварійно-рятувальних робіт, зниження теплового температурного навантаження на несучі будівельні конструкції, уповільнення горизонтального поширення вогню, а також для захисту матеріальних цінностей і відповідно зменшення матеріальних збитків від наслідків пожежі та осідання летких продуктів згоряння.

 

Системи протидимної вентиляції повинні бути автономними для кожного протипожежного відсіку, крім систем припливної протидимної вентиляції, що призначені для захисту сходових кліток і лифтових шахт, які сполучаються з різними протипожежними відсіками. Дію систем протидимної вентиляції слід передбачати відразу з початку пожежі з урахуванням можливості виникнення пожежі в одному із приміщень будівлі або у димовій зоні приміщення.

8.2 Системи витяжної протидимової вентиляції для видалення продуктів згоряння у разі пожежі слід передбачати:

а) з коридорів та холів житлових, громадських, адміністративно-побутових виробничих та багатофункціональних будівель з умовною висотою понад 26,5 м;

б) з коридорів (тунелів) підвальних та цокольних поверхів житлових, громадських, адміністративно-побутових, виробничих та багатофункціональних будівель у випадку, якщо ці коридори призначені для евакуації з приміщень з постійним перебуванням людей;

в) з коридорів без природного освітлення (відповідно до ДБН В.2.5-8) завдовжки більше 15 м будівель з кількістю поверхів два та більше:

виробничих та складських категорій А, Б та В;

громадських та багатофункціональних;

г) з спільних коридорів та холів будівель різного призначення з незадимлюваними сходовими клітками;

д) з атріумів та пасажів площею 28 м2 і більше;

е) з кожного приміщення з природним освітленням або без природного освітлення (відповідно до ДБН В.2.5-8), що не має вентиляційних пристоїв природного димо- та тепловидалення з загальною аеродинамічно діючою площею отворів достатньою для видалення легких продуктів згоряння (димових газів та гарячого повітря) і з механізмом для їхнього відкриття згідно з 12.5 у разі пожежі:

громадського з масовим перебуванням людей;

виробничого або складського з постійними робочими місцями, якщо приміщення віднесені до категорій А, Б і В, а також Г або Д у будинках IVа ступеня вогнестійкості;

площею 55 м2 та більше з постійними робочими місцями, що призначене для збереження або використання горючих речовин та матеріалів;

бібліотек, книгосховищ, архівів;

торгівельних залів магазинів площею 150 м2 та більше;

ж) з гардеробних площею 200 м2 та більше;

к) з приміщень для зберігання автомобілей – закритих надземних та підземних автостоянок, а також з ізольованих рамп цих автостоянок відповідно до ДБН В.2.3-15.

Допускається проектувати видалення продуктів згоряння через коридор, що примикає, із приміщень площею до 200 м2 : виробничих категорії В, а також тих, які призначені для зберігання або застосування горючих речовин та матеріалів.

8.3 Вимоги 8.2 не розповсюджуються:

а) на приміщення (крім приміщень категорій А та Б, приміщень закритих автостоянок) площею до 200 м2 , які обладнані системами автоматичного водяного або пінного пожежогасіння;

б) на приміщення, які обладнані системами автоматичного об’ємного (газового, аерозольного тощо) пожежогасіння (крім приміщень закритих автостоянок);

в) на коридор та хол, якщо із усіх приміщень, що мають двері у цей коридор або хол, проектується безпосереднє видалення продуктів згоряння.

г) на приміщення площею до 50 м2, що входять до об’єму основного приміщення, яке облаштовано системою димо- та тепловидалення;

д) на приміщення, час заповнення яких димом більше часу евакуації людей з цих приміщень (крім приміщень категорій А та Б, приміщень закритих автостоянок і випадків обумовлених нормативними документами щодо протипожежних вимог за типами будинків і споруд).

Примітка. Час евакуації людей з приміщення розраховується згідно з ГОСТ 12.1.004. Час заповнення димом приміщення визначається за додатком Ц.

8.4 Системи припливної протидимної вентиляції слід застосовувати тільки спільно з відповідними системами витяжної протидимної вентиляції. Не допускається використовувати системи припливної протидимної вентиляції без забеспечення дії витяжної протидимної вентиляції. При цьому слід обов’язково забезпечувати випереджаюче (від 20 с до 30 с) увімкнення систем витяжної протидимної вентиляції відносно часу запуску систем припливної протидимної вентиляції, а також відключення загальнобмінної вентиляції та кондиціонування повітря.

При спільній дії систем припливної та витяжної протидимної вентиляції негативний дисбаланс у приміщенні, яке захищається (витрата припливного повітря менше витрати продуктів горіння, що видаляються), повинен складати не більше 30%. При цьому перепад тиску на зачинених дверях евакуаційних виходів не повинен перебільшувати 150 Па.

8.5 У разі видалення продуктів згоряння безпосередньо з приміщень площею більше 1600 м2 їх необхідно поділяти на димові зони, кожна з яких має площю не більше 1600 м2. Димові зони слід передбачати з урахуванням виникнення можливих осередків пожежі в одній з них .

8.6 Для запобігання поширенню диму та сприяння його видаленню димова зона може бути огороджена конструктивними елементами будівлі із негорючих матеріалів або протидимовими завісами із негорючих матеріалів.

Протидимові завіси стаціонарного виконання (стаціонарні протидимові завіси) або з полотнами, що опускаються, та приводами для їхнього переміщення згідно з 12.5 (рухомі протидимові завіси), які мають висоту не менше розрахункової товщини димового шару, що утворюється під час пожежі у приміщенні, повинні відповідати вимогам ДСТУ ЕN 12101-1.

8.7 Витрати продуктів згоряння, які видаляються витяжною протидимною вентиляцією, слід визначати за розрахунком відповідно до додатку Ц з урахуванням потужності тепловиділення вогнища пожежі, температури видаляємих продуктів згоряння, параметрів зовнішнього повітря, тепловитрат крізь загороджуючі конструкції приміщень та вентиляційні канали, геометричних розмірів та положення прорізів:

а) у коридорах згідно з 8.2 а), б), в), г) – для кожного коридора завдовжки не більше 60 м;

б) у приміщеннях згідно з 8.2 д) е), ж), и) – для кожної димової зони площею не більше 1600 м2 .

Системи протидимної вентиляції треба проектувати з урахуванням можливості виникнення пожежі в одному з приміщень будівлі або у димовій зоні приміщення та передбачати іх дію відразу з початку пожежі.

8.8 При визначенні витрат продуктів згоряння, що видаляються, і витрат припливного повітря слід враховувати:

а) витік або підсмоктування повітря та газів крізь нещільності каналів систем протидимної вентиляції згідно з 7.11.8;

б) значення витоку або підсмоктування повітря та газів крізь нещільності закритої заслінки (закритих заслінок) димових та протипожежних клапанів, віднесене до площі прохідного перерізу клапану, не повинно перевищувати об’ємних витрат, які встановлені для класу 2 за ДСТУ EN 1751:2001; значення витоку або підсмоктування повітря та газів крізь корпус димових та протипожежних клапанів, віднесене до площі корпусу клапану, не повинно перевищувати об’ємних витрат, які встановлені для класу В за ДСТУ EN 1751:2001.

Примітка. Норми показників витрат (витоків або підсмоктувань) повітря наведені за нормальних атмосферних умов.

8.9 Площу приміщення або димової зони, що обслуговувається одним димоприймальним пристроєм, треба приймати не більше 900 м2. Димоприймальні пристрої слід розміщувати можливо більш рівномірно за площею приміщень та димових зон.

8.10 При видаленні продуктів згоряння із коридорів димоприймальні присторої слід розташовувати на шахтах під стелею коридора, але не нижче за верхній рівень дверного прорізу. Допускається встановлювати димоприймальні присторої на відгалуженнях до димових шахт. Довжина коридора, що обслуговується одним димоприймальним пристроєм, повинна бути не більше ніж 30 м. Пристрій має бути встановлен посередені коридору.

8.11 Системи витяжної протидимної вентиляції, що призначені для захисту коридорів, слід проектувати окремими від систем захисту приміщень. Не допускається застосовувати спільне обладнання систем протидимної вентиляції для захисту приміщень різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

8.12 У багатоповерхових будівлях слід передбачати системи протидимної вентиляції з механічним спонуканням (системи механічної протидимної вентиляції).

Видалення продуктів згоряння безпосередньо з приміщень наземних одноповерхових будівель слід зазвичай передбачати системами з природним (гравітаційним) спонуканням (системами природнього димо- та тепловидалення), при цьому приміщення будівель, що захищаються системами природнього димо- та тепловидалення, повинні бути заввишки 3,5 м і більше.

8.13 Вентиляційні пристрої систем природного димо та тепловидалення повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 12101-2, щодо вогнестійкості, експлуатаційної надійності, працездатності та безвідмовного спрацювання механізму відкриття в умовах пожежі, стійкості до впливу зовнішних факторів (низький температури навколишнього середовища, вібрації, повітряного тиску, вітрових та снігових навантажень).

8.14 Вентиляційні пристрої систем природного димо- та тепловидалення встановлюються у прорізах покрівлі або стелі приміщення будівлі, що захищається. З прилеглої до вікон зони завширшки 15 м та менше допускається видалення легких продуктів згоряння (димових газів та гарячого повітря) назовні будівлі через віконні фрамуги (стулки, жалюзі), низ яких знаходиться на рівні не менше ніж 2,2 м від підлоги, що оснащені механізмом відкриття відповідно до 12.5, і встановлюються у прорізах фасаду зовнішніх стін приміщення будівлі.

Вентиляційні пристрої систем природного димо- та тепловидалення необхідно розташовувати рівномірно за площею приміщень та димових зон. Розташування пристроїв не повино у разі пожежі створювати небезпеку перенесення полум’я від одного приміщення до іншого приміщення будівлі, або від одного протипожежного відсіку до іншого протипожежного відсіку всередині приміщення будівлі.

Вентиляційні пристрої систем природного димо- та тепловидалення слід розміщувати у верхній частині приміщення на покрівлі, стелі або на перекритті чи покритті приміщення будівлі. Якщо стеля не є покриттям, пристрої можуть з’єднуватись з витяжними отворами через вертикальні шахти (канали) димо- та тепловидалення.

Припливні вентиляційні отвори системи природного димо- та тепловидалення необхідно розташовувати за можливості поблизу підлоги. Двері та вікна можуть використовуватися в якості припливних вентиляційних отворів, якщо їх верхній край знаходиться на 1м нижче димового прошарку.

Для зони димовидалення, що заповнюється димом під час пожежі, в якості припливних вентиляційних отворів можуть використовуватись вентиляційні пристрої системи природного димо- та тепловидалення, які розташовані у незаповненій димом суміжній зоні димовидалення. Такі пристрої мають знаходитися на якомога більшій відстані від країв зони димовидалення, що заповнюється димом під час пожежі.

8.15 Аеродинамічно діючу площу отвору вентиляційного пристою системи природного димо- та тепловидалення слід визначати згідно з ДСТУ EN 12101-2. Загальна аеродинамічно діюча площа отворів вентиляційних пристоїв системи повинна відповідати розрахунковим режимам витяжної протидимної вентиляції з природним (гравітаційним) спонуканням при температурі зовнішнього повітря у найжаркішу добу забезпеченістю 0,95 , яка визначена для теплого періода року у відповідних районах будівництва згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27. Загальна аеродинамічно діюча площа вентиляційних припливних отворів повинна принаймні дорівнювати визначеній загальній аеродинамічно діючій площі отворів вентиляційних пристоїв димо- та тепловидалення.

При проектуванні вентиляційних пристроів системи природного димо- та тепловидалення і припливних вентиляційних отворів треба враховувати максимальні з средних швидкостей вітру за румбами, повторюваність яких складає 16% та більше, протягом року відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27. Для керування двома або більше групами вентиляційних пристроів природного димо- та тепловидалення і припливних вентиляційних отворів слід передбачати систему контролю вітру, що забезпечує при пожежі відкриття тих груп вентиляційних пристроів, які не піддаються вітровому впливу.

8.16 Для систем витяжної протидимної вентиляції з механічним спонуканням слід передбачати:

а) вентилятори (радіальні, радіальні дахові та осьові) розраховані на роботу протягом втановленого часу в залежності від температури газів, що переміщаються: 30 хв / 200 °С; 30 хв / 300 °С; 60 хв / 300 °С; 60 хв / 400 °С; 120 хв / 400 °С; 60 хв / 600 °С; 90 хв / 600 °С; 120 хв / 600 °С, у виконанні, згідно до категорії приміщень, що обслуговуються; вентилятори повинні зберігати працездатність за вказаних умов у всьому робочому діапазоні аеродинамічних характеристик, які задекларовані підприємством-виробником і підтверджені сертифікатами відповідності; допускається застосування для приєднання вентиляторів до повіроводів гнучких вставок із негорючих термостійких матеріалів, при цьому питомі витрати (витіки або підсмоктування) газу на 1 м2 розгорнутої площі гнучких вставок не повинен перебільшувати 70 кг/год при надлишковому статичному тиску (позитивному або негативному) 1000 Па та розрахунковій температурі газів, що переміщуються вентилятором;

б) повітроводи і канали із негорючих матеріалів згідно з 7.11.5, класу герметичності Щ відповідно до 7.11.8 та класу вогнестійкості не менше:

- EI 150 – для транзитних повітроводів та шахт за межами пожежного відсіку, що обслуговується; при цьому на транзитних ланках повітроводів та шахт, що перетинають протипожежні перешкоди протипожежних відсіків, не слід встановлювати протипожежні клапани;

- EI 60 – для повітроводів і шахт у межах протипожежного відсіку, який обслуговується, при видаленні продуктів згоряння з закритих автостоянок;

- EI 45 – для вертикальних повітроводів та шахт у межах протипожежного відсіку, що обслуговується, при видаленні продуктів згоряння безпосередньо з приміщень, які обслуговуються;

- EI 30 – в решті випадків у межах протипожежного відсіку, що обслуговується;

в) нормально закриті протипожежні клапани та димові клапани з класом вогнестійкості не менше:

- ЕI 60 – для закритих автостоянок;

- ЕI 45 – при видаленні продуктів згоряння безпосередньо з приміщень, що обслуговуються;

- ЕI 30 – для коридорів та холів за умови застосування клапанів на відгалуженнях повітроводів від димових витяжних шахт;

- Е 30 – для коридорів та холів за умови застосування димових клапанів безпосередньо у прорізах шахт;

г) викид продуктів згоряння над покриттям будівлі на відстані не менше ніж 5 м від повітрозабірних пристроїв систем припливної протидимової вентиляції або заскленої поверхні ліхтаря; викид у атмосферу слід передбачати на висоті не менше ніж 2 м від покрівлі із горючих матеріалів; допускається викид продуктів згоряння на меншій висоті при захисті покрівлі негорючими матеріалами на відстані не менше ніж 2 м від краю викидного отвору; допускається викид продуктів згоряння:

- через димові люки, клапани та ліхтарі у прорізах покриття будівлі та димові фрамуги у прорізах фасаду будівлі, що оснащені механізмом відкриття згідно з 12.5, який забезпечуює їхню працездатність з урахуванням власної маси і при еквівалентному вітровому та сніговому навантаженні відповіно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27 і ДБН В.1.2-2, але не менше ніж 150 Па – для вітрового навантаження, та 500 Па – для снігового навантаження;

- через грати на зовнішній стіні (або через шахти у зовнішньої стіни) на фасаді без віконних прорізів або на фасаді з вікнами на відстані не менше 5 м по горизонталі та по вертикалі від вікон та не менше ніж 2 м заввишки від рівня землі, або при меншій відстані від вікон у разі забезпечення швидкості викида не менше ніж 20 м/с;

- через окремі шахти на висоті від рівня землі не менше ніж 2 м, на відстані не менше ніж 15 м від зовнішніх стін з вікнами або від повітрозаборних або викидних пристроїв систем вентиляції, або при меншій відстані – у разі забезпечення швидкості викида не менше ніж 20 м/c;

д) викид продуктів згоряння із шахт, які відводять дим із нижче розташованих поверхів та підвалів, допускається передбачати у аеровані прогони плавильних, ливарних, прокатних та інших гарячих цехів. У цьому разі гирло шахт слід розташовувати на висоті не менше ніж 6 м від підлоги аерованого прогону (на відстані не менше ніж 3 м по вертикалі та 1 м по горизонталі від будівельних конструкцій будинків) або на висоті не менше ніж 3 м від підлоги за умови дренчерного зрощення гирла димових шахт. На цих шахтах не слід встановлювати димові клапани;

е) встановлення зворотних клапанів у вентиляторів; допускається не передбачати встановлення зворотних клапанів, якщо у виробничому приміщенні, що обслуговується, є надлишки теплоти більше ніж 23 Вт/м3 (за перехідні умови);

ж) допускається застосування статичних або рухомих протидимових завіс, які розташовуються у прорізах по периметру міжповерхового перекриття та у внутрішніх поповерхових прорізах ізольованих рамп автостоянок.

Для систем димо- тепловидалення висотних житлових і громадських будинків з умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно поряд з положеннями цих норм слід дотримуватися вимог ДБН В.2.2-24.

8.17 Вентилятори для видалення продуктів згоряння слід розташовувати в окремих приміщеннях, які відгородженні протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. У цих приміщеннях слід передбачати вентиляцію, яка забезбечує таку температуру повітря у приміщенні, що відповідає умовам експлуатації вентиляторів під час пожежі згідно з паспортними технічними даними, при параметрах зонішнього повітря у теплий період року за ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

Вентилятори протидимних витяжних систем допускається розташовувати на покрівлі та ззовні будинка з огородженнями з негорючих матеріалів для захисту від доступу сторонніх осіб, при цьому вентилятори повинні мати кліматичне виконання, яке відповідає умовам їхнього розташовування, відповідно до ГОСТ 15150. Допускається установка вентиляторів безпосередньо у повітряних каналах за умови забезпечення відповідного класу вогнестійкості повітряних каналів та відповідного терміну працездатності вентиляторів в залежності від температури газів, що переміщаються, а також безпосередньо у приміщеннях, що захищаються, за умови спеціального виконання вентиляторів, конструкція яких забезпечує їхню працездатність у разі пожежі протягом необхідного часу при температурі газів у приміщенні відповідно до додатку Ц.

8.18 Видалення газів та диму після пожежі з приміщень, які обладнані системами автоматичного об’ємного (газового, аерозольного тощо) пожежогасіння, слід передбачати системами з механічним спонуканням із нижньої та верхньої зон приміщень з компенсацією видаляємих газів та диму припливним повітрям. Для видалення газів і диму після дії автоматичного обладнання об’ємного (газового, аерозольного тощо) пожежогасіння допускається застосовувати також системи основної та аварійної вентиляції або пересувні вентпристрої; повітроводи зазначених систем слід передбачати згідно з 7.11. Для видалення залишкової порошкової маси після пожежі з приміщень, які захищаються обладнанням порошкового пожежогасіння, слід передбачати пилососи або системи вакуумного прибирання пилу.

У місцях перетинання повітроводами (крім транзитних) загороджень приміщення, яке обладнано системою автоматичного об’ємного (газового, аерозольного тощо) пожежогасіння, слід передбачати протипожежні клапани з межею вогнестійкості не менше EI 15:

а) нормально відкриті – у припливних та витяжних системах приміщення, яке захищається;

б) нормально закриті – у системах для видалення диму і газу після пожежі;

в) подвійної дії – у системах основної вентиляції приміщення, що захищається, які застосовуються для видалення газів і диму після пожежі.

8.19 Системи механічної припливної протидимової вентиляції, які створюють надлишковий тиск у разі пожежі, слід передбачати для подачі зовнішнього повітря:

а) у ліфтові шахти (при відсутності на виході з них тамбур-шлюзів з підпором повітря при пожежі) у будинках з незадимлюваними сходовими клітками;

б) окремими системами у шахти та тамбур-шлюзи пожежних ліфтів;

в) у тамбур-шлюзи перед ліфтами (в тому числі у два, що послідовно розташовані у підземних автостоянках) в підвальних та цокольних поверхах;

г) у тамбур-шлюзи при сходах типу С1, що ведуть у приміщення першого поверха з підвального (або цокольного) поверха, у приміщеннях якого застосовуються або зберігаються горючі речовини та матеріали.

д) у тамбур-шлюзи на входах у атріуми та пасажі із рівней підвальніх і цокольних поверхів;

е) у нижні частини атріумів, пасажів та інших приміщень, що захищаються, з метою компенсації об’єму легких продуктів згоряння, які видаляються системами витяжної протидимної вентиляції;

ж) у незадимлювані сходові клітки типу Н2;

и) у тамбур-шлюзи при незадимлюваних сходових клітках типу Н3;

к) у незадимлювані сходові клітки типу Н4, а також до їх тамбур-шлюзів

В плавильних, літейних, прокатних та інших гарячих цехах у тамбур-шлюзи допускається подавати повітря, що забирається з аерованих прогонів будівлі;

Допускається передбачати подачу зовнішнього повітря для створення надлишкового тиску у спільних коридорах приміщень, з яких безпосередньо видаляються продукти згоряння, а також у коридорах, що сполучаються з рекреаціями, іншими коридорами, холами, атріумами, захищеними системами витяжної протидимової вентиляції.

8.20 Витрати зовнішнього повітря системами механічної припливної протидимної вентиляції слід розраховувати для забезпечення надлишкового тиску не менше ніж 20 Па:

а) у ліфтових шахтах – якщо зачинені двері на усіх поверхах (крім основного посадочного поверха);

б) у незадимлюваних сходових клітках типу Н2 – якщо двері відчинені на шляху евакуації із коридорів та холів або безпосередньо з приміщень на поверху пожежі у сходову клітку або якщо двері відчинені з будинка назовні та двері з коридорів та холів на усіх поверхах зачинені;

в) у тамбур-шлюзах на поверсі пожежі.

Витрати повітря, яке подається у тамбур-шлюзи з одними відчиненими дверима, що розташовані на виходах у незадимлювані сходові клітки типу Н3 та у незадимлювані сходові клітки типу Н4, у внутрішні відчинені сходи типу С1, на входах у атріуми та пасажі з рівней підвальних та цокольних поверхів, перед ліфтовими холами підземних автостоянок, слід визначати розрахунком за умови забезпечення середньої швидкості (але не менше ніж 1,3 м/с) протікання повітря крізь відчинений дверний проріз і з урахуванням спільної дії витяжної протидимної вентиляції. Витрати повітря, що подається у тамбур-шлюзи при зачинених дверях, необхідно визначати з урахунком витоку повітря крізь нещільності дверних притворів.

Значення надлишкового тиску слід визначати відносно приміщень, які є суміжними до приміщень, що захищаються.

8.21 У розрахунку параметрів механічної припливної протидимної вентиляції слід приймати:

а) температуру зовнішнього повітря у найхолоднішу п’ятиденку забезпеченістю 0,92 та максимальну з средних швидкостей вітру, що визначені для холодного періода року у відповідних районах будівництва згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

б) надлишковий тиск повітря не менше ніж 20 Па і не більше ніж 50 Па – у шахтах ліфтів, у незадимлюваних сходових клітках типу Н2, у тамбур-шлюзах незадимлюваних сходових кліток типу Н3, у тамбур-шлюзах на входах у атріуми та пасажі з рівнем підвальних та цокольних поверхів відносно суміжних приміщень (коридорів, холів, атріумів, пасажів);

в) надлишковий тиск повітря, яке подається до незадимлюваних сходових кліток типу Н4, в межах від 40 Па до 50 Па включно, при одних відчинених дверях на поверсі, де виникла пожежа, а у іх тамбур-шлюзах – в межах від 20 Па до 30 Па включно, відносно суміжних приміщень (коридорів, холів, атріумів, пасажів); для скидання надлишкового тиску, що перевищує встановлені значення, в об’ємах незадимлюваних сходових кліток типу Н4 та їх тамбур-шлюзів слід передбачати встановлення зворотніх клапанів (механічні системи) або регулювати тиск автоматично з встановленням датчиків перепаду тиску (електромеханічні системи);

г) площу однієї більшої стулки для двостулкових дверей;

д) кабіни ліфтів такими, що зупинені на основному посадочному поверсі, двері у ліфтову шахту на цьому поверху – відчиненими.

Значення надлишкового тиску на зачинених дверях евакуаційних виходів при спільній дії припливно-витяжної протидимної вентиляції у розрахункових режимах не повинно перебільшувати 150 Па.

8.22 Для систем механічної припливної протидимної вентиляції слід передбачати:

а) установлення вентиляторів у окремих від вентиляторів іншого призначення приміщеннях, які відгородженні протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу.

Допускається у межах одного пожежного відсіку вентилятори систем припливної протидимної вентиляції розташовувати:

- у приміщенні для обладнання припливних систем (крім систем, що обслуговують приміщення категорій А та Б) за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів перед клапанами зовнішнього повітря припливних пристроїв;

- у приміщенні систем загальнобмінної вентиляції (крім систем, що обслуговують приміщення категорій А та Б) за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів згідно з 7.11.16 та за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів перед клапанами зовнішнього повітря припливних пристроїв;

- безпосередньо у захищених об’ємах сходових кліток, коридорів і тамбур-шлюзів.

Допускається розташовувати вентилятори систем припливної протидимної вентиляції на покрівлі та ззовні будинків з огородженнями для захисту від доступу сторонніх осіб, при цьому вентилятори повинні мати кліматичне виконання, яке відповідає умовам їхнього розташовування, відповідно до ГОСТ 15150.

б) повітроводи та канали із негорючих матеріалів згідно з 7.11.5, класу Щ герметичності відповідно до 7.11.8 та класу вогнестійкості не менше:

- EI 150 – при прокладанні повітрозаборних шахт та припливних каналів за межами протипожежного відсіку, що обслуговується;

- EI 120 – при прокладанні каналів припливних систем, які захищають шахти пожежних ліфтів;

- EI 60 – при прокладанні припливних каналів систем, які захищають приміщення закритих автостоянок та протипожежні тамбур-шлюзи у підземній частині будинку, а також тамбур-шлюзи, що розташовані на входах із рівней підвальніх і цокольних поверхів;

- EI 30 – при прокладанні повітрозаборних шахт та припливних каналів у межах протипожежного відсіку, що обслуговується;

в) встановлення зворотнього клапана вентилятора з урахуванням 8.16 е);

г) приймальні отвори для зовнішнього повітря, що розташовуються на відстані не менше 5 м від викидів продуктів згоряння систем протидимної витяжної вентиляції;

д) протипожежні нормально закриті клапани з класом вогнестійкості:

- ЕI 120 – для систем згідно з 8.19 б);

- ЕI 60 – для систем згідно з 8.19 в), г), д);

- ЕI 30 – для систем згідно з 8.19 е), ж), и), к).

Протипожежні клапани не слід встановлювати для систем, що обслуговують один тамбур-шлюз.

Протипожежні нормально закриті клапани систем припливної протидимної вентиляції повинні мати клас вогнестійкості не ничже за клас вогнестійкості повітроводів цих систем.

8.23 Керування виконуючими механізмами та пристроями протидимної вентиляції слід здійснювати відповідно до 12.6.

Виконуючі механізми протипожежих нормально закритих та димових клапанів за 8.16 в), 8.18 б), 8.18 в), 8.22 д) повинні зберігати завдане положення заслінки (заслінок) у разі відключення електроспоживання приводу клапана. Не допусається застосовувати у цих клапанах привод на термоелементах.

8.24 Для протидимної вентиляції допускається застосовувати системи припливно-витяжної загальнообмінної вентиляції (крім систем, що обслуговують приміщення і склади категорій А та Б) за умови забезпечення вимог 8.1 - 8.23. При цьому обладнання систем загальнообмінної вентиляції, яке використовується для протидимного захисту у разі пожежі, повинно забезпечувати експлуатаційну надійність щодо показників імовірності безвідмовного спрацювання, вогнестійкості та працездатності в умовах пожежі, стійкості до впливу зовнішних факторів (температури, вібрації, вітрових та снігових навантажень тощо) на протязі наробітки до середнього повного терміну служби (термін служби від введення обладнання в експлуатацію до повного зняття з експлуатації) відповідно до умов експлуатації обладнання у складі систем загальнообмінної вентиляції згідно з паспортними технічними даними.

При експлуатації систем загальнообмінної вентиляції, які застосовуються для протидимної вентиляції у разі виникнення пожежі, слід дотримуватися технічного регламенту обслуговування, перевірки і контролю стану обладнання протипожежного призначення запровадженому на об’єкті.

8.25 При проектуванні, будівництві, випробуваннях та експлуатації систем протидимного захисту поряд з положеннями цих норм слід виконувати вимоги до систем, які викладені в ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.001 та у будівельних нормах за типами будинків і споруд. Випробування на вогнестійкість обладнання, що використовується у системах протидимної вентиляції, повинні виконуватися згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, приймально-здавальні та періодичні випробування систем примусового димовидалення та підпору повітря – згідно з НАПБ Б.05.022. 

Контакты

тел.: (050) 769-43-72

тел.: (067) 499-51-74

тел.: (093) 258-52-66

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

.