ДБН

Часть 2

прДБН В.2.5-ХХ-2013 С. 113

  1. 7.ВЕНТИЛЯЦІЯ, ПОВІТРЯНЕ ОПАЛЕННЯ,КОНДИЦІОНУВАННЯ ТА ОХОЛОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ
  2.  


    7.1 Загальні положення

    7.1.1 Кондициіонування та охолодження повітря слід приймати:

    • для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату у теплий період року, коли вони не можуть бути забезпечені вентиляцією без використання штучного охолодження повітря;
    • для забезпечення параметрів мікроклімату у межах оптимальних норм (усіх або окремих параметрів) відповідно до 5.2 і чистоти повітря згідно з санітарно-епідімеологічними вимогами;
    • для забезпечення параметрів мікроклімату та чистоти повітря, які вимагаються перебігом технологічного або іншого процесу, згідно з завданням на проектування за економічним обгрунтованням або у відповідності до вимог нормативних документів, щодо метеорологічних умов та чистоти повітря у приміщеннях, які обслуговує система кондициіонування повітря.

    При кондиціонуванні швидкість руху повітря допускається приймати в зоні обслуговування приміщень або в робочій зоні (на постійних і непостійних робочих місцях) у межах допустимих норм.

    7.1.2 Вентиляцію з використанням механічного повітротехнічного обладанння (далі – механічна вентиляція) необхідно передбачати:

    а) якщо метеорологічні умови та чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним спонуканням (далі - природна вентиляція);

    б) для приміщень та зон без природного провітрювання.

    Допускається проектувати змішану вентиляцію з частковим застосуванням систем природної вентиляції (ежекційну систему вентиляції і використання стато-динамічних дефлекторів як систем природної і гібридної вентиляції ) для подачі або видалення повітря.

    7.1.3 У приміщеннях з природним освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28 крізь світлові отвори у зовнішніх огороджувальних конструкціях і з об’ємом на кожного працюючого не менше ніж 40 м3 або 30 м3 (для громадських або виробничих приміщень відповідно) допускається, за умови обгрунтування, застосовувати періодичне провітрювання через фрамуги, кватирки.

    7.1.4 Природну витяжну вентиляцію для житлових, громадських, адміністративних та побутових приміщень треба розраховувати на різницю густини зовнішнього повітря з температурою 5 °С та внутрішнього повітря з температурою для холодного періода року. Надходження зовнішнього повітря у приміщення слід передбачати через спеціальні припливні пристрої у зовнішніх стінах або у вікнах. Для квартир і приміщень, в яких при температурі зовнішнього повітря 5 оС не забезпечується видалення нормованих витрат повітря, необхідно передбачати механічну витяжну вентиляцію.

    Природну вентиляцію для виробничих приміщень слід розраховувати:

    а) на різницю густини зовнішнього та внутрішнього повітря при розрахункових параметрах перехідного періода року для усіх приміщень, які опалюються, а для приміщень з надлишками теплоти – за розрахунковими параметрами теплого періоду року;

    б) на дію вітра при швидкості 1 м/с у теплий період року – для приміщень без надлишків теплоти.

    7.1.5 Механічну вентиляцію або кондиціонування повітря слід передбачати для кабін кранів у приміщеннях з надлишком теплоти більше ніж 23 Вт/м3 або при опроміненні кранівника тепловим потоком інтенсивністю теплового опромінення більше ніж 140 Вт/м2.

    Якщо у повітрі, що оточує кабіну кранівника, концентрація шкідливих речовин перебільшує ГДК згідно з 5.11, то вентиляцію необхідно передбачати зовнішнім повітрям.

    7.1.6 Механічну припливну вентиляцію з подачею зовнішнього повітря, що забезпечує постійний підпір повітря цілодобово і цілорічно, слід передбачати у приміщеннях машинних відділень ліфтів будівель категорій А і Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також у тамбур-шлюзах:

    - приміщень категорій А та Б;

    - приміщень з виділенням шкідливих газів або парів 1 та 2 класів небезпеки.

    Улаштування загального тамбур-шлюзу для двох і більше приміщень категорій А і Б не дозволяється.

    7.1.7 Припливно-витяжну або витяжну механічну вентиляцію треба передбачати для приямків глибиною 0,5 м і більше, а також для оглядових каналів, які потребують щоденного обслуговування та розташовані у приміщеннях категорій А та Б або у приміщеннях, в яких виділяються шкідливі гази, пари або аерозолі питомою вагою більшою за густину повітря.

    7.1.8 Стельові вентилятори та вентилятори-віяла (окрім тих, які застосовуються для повітряного душування робочих місць) необхідно передбачати додатково до систем припливної вентиляції для періодичного збільшення швидкості руху повітря у теплий період року вище допустимої відповідно до додатків Г і Д#M12291 1200003003#S, але не більше ніж на 0,3 м/с на робочих місцях або окремих ділянках приміщень:

    а) у будівлях громадських, адміністративно-побутових та виробничих, розташованих у IV кліматичному районі, а також згідно з завданням на проектування – в інших кліматичних районах;

    б) у виробничих будівлях на постійних робочих місцях у разі опромінювання променистим тепловим потоком з інтенсивністю більше 140 Вт/м2.

    7.1.9 Повітряне душування зовнішнім повітрям постійних робочих місць слід передбачати:

    а) у разі опромінювання променистим тепловим потоком з густиною більше 140 Вт/м2 згідно з 5.9;

    б) для запобігання розповсюдження шкідливих речовин на постійні робочі місця при відкритих технологічних процесах, які супроводжуються виділенням шкідливих речовин, і неможливістю улаштування укриття або місцевої витяжної вентиляції.

    В плавильних, ливарних, прокатних та інших гарячих цехах допускається душування робочих місць внутрішнім повітрям прогонів, що аеруються, цих цехів з охолоджуванням або без охолоджування повітря.

    7.1.10 Повітряне опалення у приміщеннях слід передбачати з урахуванням вимог додатка А. Витрати повітря і температуру припливного повітря треба визначати згідно з додатком С та з урахуванням 4.4.8.

    7.1.11 При нагріванні повітря у припливних і рециркуляційних установках температуру теплоносія (вода, пара тощо) для повітронагрівачів, а також температуру тепловіддавальних поверхонь електроповітронагрівачів та газових повітронагрівачів слід приймати відповідно до категорій і призначення приміщення, в якому вони розташовані, згідно з додатком А.

    7.1.11 Очищення повітря від пилу в системах механічної вентиляції і кондиціонування повинно забезпечувати вміст пилу у повітрі, що подається, не більше ніж:

    а) ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів – при подачі його до приміщень житлових та громадських будівель;

    б) 30% від ГДК у повітрі робочої зони – при подачі його до приміщень виробничих та адміністративно-побутових будівель;

    в) 30% від ГДК у повітрі робочої зони з частинками пилу розміром не більше 10 мкм – при подачі його до кабіни кранівника, пультів керування, зону дихання робітників, а також при повітряному душуванні;

    г) допустимих концентрацій за технічними умовами на вентиляційне обладнання і повітроводи.

    7.1.13 У місцевих вентиляційних відсмоктувачах концентрація видаляємих горючих газів, пари, аерозолів і пилу у повітрі не повинна перебільшувати 50% від НКМП (0,5·СНКМП) при максимально припустимій температурі суміші, що видаляється.

    7.2 Системи

    7.2.1 Системи повітряного опалення і системи припливної вентиляції, які суміщені з повітряним опаленням, слід передбачати:

    - з резервними циркуляційними насосами повітронагрівачів та вентиляторами (або електродвигунами вентиляторів);

    - передбачаючи не менше двох опалювальних агрегатів (або двох систем); у разі виходу з ладу вентилятора одного з двох агрегатів (систем) допускається зниження температури повітря у приміщенні впродовж періоду ремонтних робіт нижче за нормовану, але не нижче допустимої температури повітря в неробочий час згідно з 5.3.

    7.2.2 Системи кондиціонування повітря та загальнообмінної вентиляції для виробничих, адміністративно-побутових та громадських приміщень без природного провітрювання і з постійним перебуванням людей слід передбачати не менше ніж з двома припливними та двома витяжними вентиляторами, кожний продуктивністю не менше 50% потрібного повітрообміну приміщень. Допускається передбачати одну припливну та одну витяжну системи з резервними вентиляторами або резервними електродвигунами. Для виробничих приміщень, які з’єднуються прорізами (ворота, двері тощо), що відчиняються, з суміжними приміщеннями та мають з ними однакову категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки і виділення однотипових шкідливих речовин, допускається проектувати припливну систему без резервного вентилятора, а витяжну систему – з резервним вентилятором або електродвигуном .

    7.2.3 Системи кондиціонування повітря, а також системи припливної загальнообмінної вентиляції, які призначені для цілодобового і цілорічного забезпечення необхідних параметрів повітря у громадських та виробничих приміщеннях, слід передбачати не менше ніж з двома установками. У разі виходу з ладу однієї з установок необхідно забезпечити не менше 50% потрібного повітрообміну і задану температуру (але не менше 12 °С) у холодний період року. При наявності технологічних вимог або згідно з завданням на проектування допускається передбачати встановлення резервних кондиціонерів або вентиляторів, електродвигунів, насосів тощо для підтримки необхідних параметрів повітря.

    7.2.4 Системи місцевих вентиляційних відсмоктувачів шкідливих речовин 1 і 2 класів небезпеки слід передбачати з одним резервним вентилятором (для кожної системи або для двох систем), який буде забезпечувати витрату повітря, необхідну для підтримання у приміщенні концентрації шкідливих речовин нижче ГДК, якщо в разі зупинки вентилятора не може бути зупинено технологічне обладнання або концентрація шкідливих речовин у приміщенні буде перевищувати ГДК упродовж робочої зміни.

    Резервний вентилятор допускається не передбачати, якщо зниження концентрації шкідливих речовин до ГДК може бути досягнуто передбаченою аварійною вентиляцією, що вмикається автоматично згідно з 12.16 е.

    7.2.5 Системи витяжної загальнообмінної вентиляції з механічним штучним спонуканням для приміщень категорій А і Б слід передбачати з одним резервним вентилятором (для кожної системи або для декількох систем), які забезпечують витрату повітря, необхідну для підтримання у приміщеннях концентрації горючих газів, пари або пилу, яка не перевищує 10% від НКМП (0,1·СНКМП), щодо газо-, паро- та пилоповітряних сумішей.

    Резервний вентилятор допускається не передбачати:

    а) якщо при зупинці системи загальнообмінної вентиляції може бути зупинено технологічне обладнання, яке обслуговується системою, і зупинено виділення горючих газів, пари і пилу;

    б) якщо у приміщенні передбачена аварійна вентиляція з витратою повітря не менше необхідної для забезпечення концентрації горючих газів, пари або пилу, яка не перевищуватиме 10% від НКМП (0,1·СНКМП), щодо газо-, паро- та пиловітряних сумішей.

    Якщо резервного вентилятора відповідно до підпунктів "а" і "б" не встановлено, належить передбачати автоматичне вмикання аварійної сигналізації.

    Системи місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід передбачати з одним резервним вентилятором (у тому числі для ежекторних установок) для кожної системи або для двох систем, якщо при зупинці вентилятора не може бути зупинено технологічне обладнання і концентрація горючих газів, пари і пилу перевищуватиме 10% від НКМП (0,1·СНКМП). Резервний вентилятор допускається не передбачати, якщо зниження концентрації горючих речовин у повітрі приміщення до 10% від НКМП (0,1·СНКМП) може бути забезпечено передбаченою системою аварійної вентиляції, що автоматично вмикається згідно з 12.16е.

    7.2.6 Системи вентиляції, кондиціонування та повітряного опалення (далі –вентиляції) слід передбачати окремими для різних протипожежних відсіків, а також для груп приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку, згідно з 7.2.7-7.2.9.

    Приміщення однієї категорії за вибухопожежною небезпекою, які не відоремлені протипожежними перешкодами, а також з відкритими прорізами загальною площею більше 1 м2 до інших приміщень, допускається розглядати як одне приміщення.

    7.2.7 Системи вентиляції рекомендується передбачати спільними для таких груп приміщень, що розташовані у межах одного протипожежного відсіку:

    а) житлових;

    б) громадських, адміністративно-побутових та виробничих категорій Д (у будь-яких сполученнях);

    в) виробничих однієї із категорій А або Б, розташованих не більше ніж на трьох (окремо або послідовно розташованих) поверхах;

    г) виробничих однієї із категорій В, Г або Д або складів категорії В;

    д) складів і комор однієї із категорій А, Б або В, розташованих не більше ніж на трьох (окремо або послідовно розташованих) поверхах;

    е) категорій А, Б і В у будь-яких сполученнях та складів категорій А, Б і В у будь-яких сполученнях загальною площею не більше 1100 м2, якщо приміщення розташовані в окремій одноповерховій будівлі і мають виходи тільки безпосередньо назовні;

    ж) категорій Г і Д та складів категорії Д (у будь-яких сполученнях).

    7.2.8 У межах одного протипожежного відсіку допускається об’єднувати в одну систему вентиляції такі групи приміщень, приєднуючи до основної группи приміщень приміщення іншої групи:

    а) до житлових – адміністративно-побутові або громадські (з урахуванням вимог відповідних нормативних документів);

    б) до громадських (крім приміщень з масовим перебуванням людей) – адміністративно-побутові або виробничі категорії В, Г та Д;

    в) до виробничих категорій Г та Д – адміністративно-побутові та громадські (крім приміщень з масовим перебуванням людей);

    г) до виробничих однієї з категорій А, Б або В – виробничі (у тому числі склади та комори) будь-які категорії крім категорії Г або приміщення адміністративно-побутові, або громадські (крім приміщень з масовим перебуванням людей).

    Групи приміщень згідно а), б), в) або г) допускається об’єднувати в одну систему за умови встановлення протипожежного нормально відкритого клапану на збірному повітроводі, до якого приєднуються групи приміщень іншого призначення.

    До основної групи приміщень слід відносити групи приміщень, загальна площа яких більше загальної площі приєднаних приміщень. Загальна площа приєднаних приміщень має бути не більше 200 м2.

    7.2.9 Для лабораторних приміщень спільні припливні системи допускається передбачати для груп приміщень, розташованих не більше ніж на 11 поверхах (у тому числі технічні та підвальні), категорій В, Г, Д та адміністративно-побутових у будь-якому поєднанні, а також з приєднанням до них не більше двох (на різних поверхах) комор категорії А ( кожна площею не більше 36 м2 ) для зберігання оперативного запасу речовин, що досліджуються. У повітроводах цих комор слід встановлювати протипожежні нормально відкриті клапани вибухозахищеного виконання, які мають клас вогнестійкості не менше EI 30.

    7.2.10 Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухо-пожежонебезпечних сумішей необхідно передбачати окремими від системи загальнообмінної вентиляції.

    До цілодобовопрацюючої системи загальнообмінної витяжної вентиляції, що обладнана резервним вентилятором, допускається приєднувати місцеві відсмоктувачі шкідливих речовин, від яких не потрібно очищати повітря.

    Спільну витяжну систему загальнообмінної вентиляції та місцевих відсмоктувачів допускається передбачати:

    - для одного лабораторного приміщення категорій В, Г та Д, якщо в обладнанні, яке має місцеві відсмоктувачі, не виникають вибухонебезпечні суміші;

    - для комори категорії А оперативного зберігання сумішей, які досліджують, згідно з 7.2.9 та 7.8.3.

    7.2.11 Системи загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В, Г та Д, які видаляють повітря з 5-метрової зони навколо обладнання, що містить горючі речовини, які можуть утворювати в цій зоні вибухопожежонебезпечні суміші, слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень.

    7.2.12 Системи місцевих відсмоктувачів технологічного обладнання необхідно передбачати окремими для речовин, з’єднання яких може утворювати вибухонебезпечну суміш або створювати більш небезпечні та шкідливі речовини. У завданні на проектування повинна бути зазначена можливість об’єднання місцевих відсмоктувачів горючих або шкідливих речовин у загальні системи.

    7.2.13 Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, які осідають або конденсуються в повітрі або у вентиляційному обладнанні, повинні бути окремими для кожного приміщення (при цьому можливо об’єднувати декілька одиниць обладнання, шаф в одному приміщенні) або для кожної одиниці обладнання в одному приміщені.

    7.2.14 Системи повітряного душування для подачі повітря на робочі місця повинні бути окремими від систем іншого призначення.

    7.2.15 Системи подачі зовнішнього повітря в один тамбур-шлюз або групу тамбур-шлюзів приміщень категорій А або Б, а також у машинні відділення ліфтів будівль категорій А або Б слід передбачати окремими від систем іншого призначення, з резервним вентилятором для кожної системи, та згідно з 8.21, 8.22.

    Подача повітря у тамбур-шлюз одного приміщення або у тамбур-шлюзи групи приміщень категорії А або Б та у тамбур-шлюзи приміщення для вентиляційного обладнання категорії А або Б допускається від припливної системи, яка обслуговує ці приміщення, або системи (без рециркуляції), яка обслуговує приміщення категорій В, Г та Д, передбачаючи резервний вентилятор на необхідний повітрообмін для тамбур-шлюзу, а також за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів у місцях пересічення повітроводами протипожежних перешкод зазначених приміщень.

    Системи для подачі повітря у тамбур-шлюзи приміщень інших категорій і іншого призначення рекомендується передбачати спільними з системами приміщень, що захищені цими тамбур-шлюзами.

    7.2.16 Системи механічної загальнообмінної вентиляції зі штучним спонуканням слід передбачати для приміщень складів категорій А, Б та В з виділеннями горючих газів та пари. Для приміщень складів категорій А та Б, місткістю більше 10 т необхідно передбачати резервну систему механічної витяжної вентиляції на необхідний повітрообмін, розташовуючи місцеве керування системою на вході.

    Допускається передбачати видалення повітря тільки із верхньої зони приміщень складів категорій А, Б та В системами природної вентиляції, якщо у зазначених приміщеннях гази і пари, що виділяються, легші за повітря і потрібний повітрообмін не перевищує двократного за 1 годину.

    7.2.17 Системи механічної загальнообмінної витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень складів з виділенням шкідливих газів та пари, при цьому передбачати резервну систему механічної витяжної вентиляції на потрібний повітрообмін та розташовувати місцеве керування системою на вході. Допускається передбачати системи загальнообмінної природної вентиляції при виділенні шкідливих газів та пари 3 і 4 класів небезпеки, якщо вони легші за повітря.

    7.2.18 Для приміщень категорій А і Б необхідно передбачати системи механічної загальнообмінної витяжної вентиляції. Допускається для цих приміщень передбачати системи з природним спонуканням, якщо вибухопожежонебезпечні речовини легші за повітря і працездатність систем забезпечується при відсутності вітру в теплий період року.

    7.2.19 Системи загальнообмінної вентиляції приміщень допускається використовувати для вентиляції приямків глибиною 0,5 м і більше та оглядових канав, що потребують щоденного обслуговування і розташовані у приміщеннях категорій А та Б або у приміщеннях, у яких виділяються шкідливі гази, пари або аерозолі з питомою вагою більше питомої ваги повітря.

    7.2.20 У будівлях класу енергоефективності «А» і «В» за ДБН В.2.6-31 слід, а за нижчого класу енергоефективності – рекомендується, застосовувати теплоутилізацію у системах механічної припливно-витяжної вентиляції.

    7.3 Приймальні пристрої зовнішнього повітря.

    Пристрої для викиду витяжного повітря

    7.3.1 Приймальні пристрої зовнішнього повітря, а також вікна, що відчи-няються, та прорізи, які застосовуються для припливної вентиляції з природним спонуканням, слід розташовувати з урахуванням вимог 5.11 та 13.1.

    7.3.2 Низ отвору для приймального пристрою зовнішнього повітря слід розташовувати заввишки більше 1 м від рівня стійкого снігового покрову, який визначають згідно з даними гідрометеостанцій або за розрахунком, але не нижче ніж 2 м від рівня землі.

    У районах піщаних буревіїв й інтенсивного переносу пилу та піску за приймальним отвором належить передбачати камеру для осідання великих часток пилу та піску і розташовувати низ отвору не нижче ніж 3 м від рівня землі.

    Захист приймальних пристроїв від забруднення завислими домішками рослинного походження належить передбачати згідно із завданням на проектування.

    7.3.3 Спільні приймальні пристрої зовнішнього повітря (або спільні пристрої для викиду витяжного повітря) не допускається передбачати для припливних систем загальнообмінної і протидимової вентиляції, що обслуговують різні протипожежні відсіки. Відстань по горизонталі між отворами для забору повітря, які розташовані у сміжних протипожежних відсіках, повинна бути не менше ніж 3 м.

    7.3.4 Спільні приймальні пристрої зовнішнього повітря (або спільні пристрої для викиду витяжного повітря) допускається передбачати для систем загальнобмінної вентиляції (зокрема систем, які обслуговують приміщення категорій А, Б і В, склади категорій А, Б і В, а також обладнання систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей і систем за 7.2.11), що обслуговують різні протипожежні відсіки, за умови встановлення протипожежних нормально відкритих відчинених клапанів:

    а) на повітроводах припливних та витяжних систем загальнообмінної вентиляції у місцях перетинання ними огроджувальних будівельних конструкцій з нормованим класом вогнестійкості приміщення для вентиляційного обладнання – якщо установки систем, які обслуговують різні протипожежні відсіки, розташовані в одному приміщенні;

    б) перед клапанами зовнішнього повітря всіх припливних (або витяжних) установок – якщо ці установки розташовані в різних приміщеннях для вентиляційного обладнання.

    7.3.5 У межах одного протипожежного відсіку спільні приймальні пристрої зовнішнього повітря (або спільні пристрої для викиду витяжного повітря) не допускається передбачати:

    а) для припливних (або витяжних) систем, обладнання яких не допускається розміщувати в одному приміщенні для вентиляційного обладнання;

    б) для припливних систем загальнообмінної вентиляції та систем протидимової вентиляції.

    Допускається передбачати спільні приймальні пристрої зовнішного повітря для припливних систем загальнообмінної вентиляції (крім систем, що обслуговують приміщення категорій А, Б і В, склади категорій А, Б і В, а також приміщення з обладнанням систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей та систем за 7.2.11) і для систем припливної протидимової вентиляції за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів у повітроводах припливних систем загальнообмінної вентиляції в місцях пересічення ними огроджувальних конструкцій приміщення для вентиляційного обладнання.

    7.3.4 Розташування приймальних пристроїв зовнішнього повітря і пристроїв для викиду витяжного повітря повинно відповідати вимогам 10.5 та положенням ДСТУ EN 13779.

    7.4 Витрата припливного повітря

    7.4.1 Витрату припливного повітря (зовнішнього або суміші зовнішнього та рециркуляційного) слід визначати за розрахунком згідно додатку С і приймати більшу з необхідної для забезпечення санітарно-гігієнічних норм або норм вибухопожежобезпечності.

    7.4.2 Витрату зовнішнього повітря у приміщенні необхідно приймати не менше:

    а) мінімальної витрати зовнішнього повітря відповідно до додатка Т;

    б) витрати повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів або витяжної загальнообмінної вентиляциії або технологічним обладнанням, з урахуванням нормованого дисбалансу.

    в) визначеної за однократним повітрообміном у годину в приміщеннях із закритими дверима впродовж зниження температури внутрішнього повітря (наприклад, при нічному зниженні, зниженні у вихідні дні тощо).

    7.4.3 Витрату повітря, яка подається в тамбур-шлюз відповідно до 7.1.6 та 7.2.15, слід приймати за розрахунком для створення та підтримання в них надлишкового тиску 20 Па при зачинених дверях (відносно тиску у приміщенні, для якого призначений тамбур-шлюз), але не менше ніж 250 м3/год.

    Витрату повітря, що надходить до приміщень машинних відділень ліфтів у будинках категорій А та Б, треба визначати за розрахунком для створення тиску на 20 Па вищого за тиск у частині ліфтової шахти, яка примикає до машинного відділення.

    Різниця тиску повітря в тамбур-шлюзі або в машинному відділенні ліфтів і приміщеннях, які до них примикають, не повинна перевищувати 50 Па.

    7.4.4 Рециркуляція повітря не допускається:

    а) з приміщень, у яких максимальна витрата зовнішнього повітря визначається масою виділених шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпеки;

    б) з приміщень, у повітрі яких знаходяться хвороботворні бактерії та грибки з концентраціями, які перевищують запроваджені органом санітарно-епідеміологічного надгляду норми, або з приміщень, що мають різко виражені неприємні запахи;

    в) з приміщень, в яких є шкідливі речовини, що можуть бути сублімовані, якщо перед повітронагрівачем не передбачене очищення повітря;

    г) з приміщень категорій А та Б (крім повітряних і повітряно-теплових завіс поблизу зовнішніх воріт та дверей);

    д) з лабораторних приміщень, у яких можуть виконуватись роботи з шкідливими або горючими газами, парами та аерозолями;

    е) з 5-метрових зон навколо обладнання, розташованого у приміщеннях категорій В, Г та Д, якщо у цих зонах можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші із горючих газів, парів та аерозолів з повітрям;

    ж) з систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин і вибухонебезпечних сумішей з повітрям;

    и) з тамбур-шлюзів.

    Рециркуляція повітря допускається із систем місцевих відсмоктувачів пилоповітряних сумішей (крім вибухонебезпечних пилоповітряних сумішей) після очищення них від пилу.

    7.4.5 Рециркуляція повітря обмежується:

    а) межами однієї квартири, номеру у готелі або одноквартирного будинка;

    б) межами одного приміщення в громадських будівлях;

    в) межами одного або декількох приміщень, у яких виділяються однаково шкідливі речовини 1, 2, 3 або 4 класів небезпеки, крім приміщень, які наведені в 7.4.4.

    7.5 Організація повітрообміну

    7.5.1 У громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівлях, що обладнані механічними системами вентиляції, у холодний період року слід забезпечувати баланс між витратою припливного та видаленого повітря.

    У громадських та адміністративно-побутових будівлях частину припливного повітря (в об’ємі не більш ніж 50% витрати повітря, яке призначене для обслугову-вання приміщень) допускається подавати до коридорів або суміжних приміщень.

    У громадських та адміністративно-побутових будівлях частина видаленого повітря в об’ємі не більше півторакратного повітрообміну за 1 годину допускається видаляти через перетічні решітки із коридорів або суміжних приміщень з урахуванням 7.11.4.

    У лікувально-профілактичних установах організацію повітрообміну слід забезпечувати згідно з ДБН В.2.2-10.

    7.5.2 У виробничих будівлях у холодний період року допускається передбачати при техніко-економічному обгрунтованні негативний дисбаланс у об’ємі не більше однократного повітрообміну за 1 годину у приміщеннях заввишки 6 м і менше та з розрахунку 6 м3/год на 1 м2 підлоги у приміщеннях заввишки більше 6 м.

    Для приміщень категорій А та Б, а також для виробничих приміщень, в яких виділяються шкідливі речовини або різко виражені неприємні запахи, слід, як правило, передбачати негативний дисбаланс. Допускається приймати баланс між витратою припливного та видаленого повітря для приміщень категорій А та Б при ви-даленні повітря системами з природним спонуканням згідно з 7.2.16, якщо в зазна-чених приміщеннях виділяються гази і пари з густиною меншою ніж густина повітря.

    7.5.3 Для чистих приміщень і приміщень з кондиціонуванням повітря слід передбачати позитивний дисбаланс, якщо в них відсутні виділення шкідливих та вибухонебезпечних газів, пари і аерозолів або різко виражені неприємні запахи.

    7.5.4 Витрату повітря для забезпечення дисбалансу у приміщеннях слід приймати:

    а) при відсутності тамбур-шлюзу – з розрахунку створення різниці тиску не менше ніж 10 Па по відношенню до тиску у захищаємому приміщені (при зачинених дверях), але не менше ніж 100 м3/год на кожну дверь приміщення, що захищається;

    б) при наявності тамбур-шлюзу – рівною витраті повітря, яке подається до тамбур-шлюзу.

    7.5.5 У приміщеннях житлових, громадських та адміністративно-побутових будівель припливне повітря слід подавати, як правило, з повітророзподільників, які розташовані у верхній зоні. У приміщеннях громадського призначення з надлишками теплоти заввишки більше 3 м можливо застосування витискаючої вентиляції (подача припливного охолодженого повітря з підлоги через спеціальні повітророзподілювачі у зону, яка обслуговується, і виддалення повітря із верхньої зони приміщення).

    7.5.6 У приміщеннях із значними вологовиділеннями при тепловологісному відношенні 4000 кДж/кг і менше треба подавати частину припливного повітря до зон можливої конденсації вологи на огороджуючі конструкції будівлі.

    7.5.7 У виробничі приміщення припливне повітря слід подавати у робочу зону з повітророзподільників:

    а) горизонтальними струминами, що випускаються в межах або вище робочої зони, у тому числі при вихровій вентиляції;

    б) похилими (донизу) струминами, що випускаються заввишки 3 м і більше від підлоги;

    в) вертикальними струминами, що спрямовані донизу та випускаються заввишки 4 м і більше від підлоги.

    При незначних надлишках теплоти припливне повітря допускається подавати з повітророзподільників, які розташовані у верхній зоні виробничих приміщень.

    У приміщеннях з виділеннями пилу припливне повітря рекомендується подавати струминами, спрямованими зверху донизу з повітророзподілювачів, що розташовані у верхній зоні.

    7.5.8 Припливне повітря необхідно спрямовувати так, щоб повітря не поступало через зони з більшим забрудненням у зони з меншим забрудненням і не порушувало роботи місцевих відсмоктувачів. Припливне повітря треба подавати на постійні робочі місця, якщо вони знаходяться поблизу джерел шкідливих виділень, від яких неможливе улаштування місцевих відсмоктувачів.

    7.5.9 Видалення повітря з приміщень системами вентиляції слід передбачати із зон, в яких повітря найбільш забруднене або має найбільш високу температуру або ентальпію. При виділенні пилу та аерозолів у приміщеннях без тепловиділень видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції необхідно передбачати із нижньої зони.

    У виробничих приміщеннях з виділеннями шкідливих або горючих газів або пару забруднене повітря треба видаляти із верхньої зони у об’ємі не менше однократного повітрообміну за 1 годину, а у приміщеннях заввишки більше 6 м – не менше 6 м3/год на 1 м2 приміщення.

    В підземних паркінгах видалення повітря повинно відбуватися з верхньої та нижньої зон відповідно до ДБН В.2.3-15.

    7.5.10 Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної витяжної вентиляції з верхньої зони приміщення слід розташовувати:

    а) під стелею або покриттям, але не ничже 2 м від підлоги до низу отвору – для видалення надлишків теплоти, вологи та шкідливих газів;

    б) не нижче 0,4 м від площини стелі або покриття до верху отвору – для видалення вибухонебезпечних сумішей газів, пару та аерозолів (крім суміші водню та повітря);

    в) не нижче 0,1 м від площини стелі або покриття до верху отворів у приміщеннях заввишки 4 м і менше або не нижче 0,025 висоти приміщення (але не більше 0,4 м) у приміщеннях заввишки більше 4 м – для видалення суміші водню та повітря.

    7.5.11 Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0,3 м від підлоги до низу отворів.

    Витрату повітря через місцеві відсмоктувачі, які розміщуються у межах робочої зони, слід враховувати як видалення повітря з цієї зони.

    7.5.12 У приміщеннях, де застосовують “світлі” газові інфрачервоні випромінювачі, слід забезпечувати відведення відпрацьованих продуктів згоряння в об’ємі не меньше ніж 10 м3/год на 1 кВт встановленої теплової потужності системи променевого опалення згідно з методичними рекомендаціями “Санітарно-гігієнічні вимоги щодо використання променового опалення в виробничих приміщеннях” [2].

    7.6 Аварійна вентиляція

    7.6.1 Аварийну вентиляцію для приміщень, в яких можливе раптове надходження великої кількості шкідливих або горючих газів, пари або аерозолів, слід передбачати відповідно до вимог технологічної частини проекту з урахуванням несумісності за часом аварії технологічного та вентиляційного обладнання.

    Витрату повітря для аварійної вентиляції треба приймати за даними технологічної частини проекту.

    7.6.2 Аварійна вентиляція у приміщеннях категорій А і Б повинна бути з механічним спонуканням.

    Якщо температура, категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих газів, парів та аерозолів не відповідають даним технічних умов на вибухозахищені вентилятори, то системи витяжної аварійної вентиляції слід передбачати з ежекторами з урахуванням 7.8.3 для будинків будь-якої поверховості.

    Для одноповерхових будинків, в які у разі аварії поступають горючі гази або пари густиною меншою за густину повітря, допускається передбачати припливну вентиляцію з використанням механічного повітротехнічного обладанння згідно з 7.8.4 для витискування газів та пари через аераційні ліхтарі, шахти та дефлектори.

    7.6.3 Аварійна вентиляція приміщень категорій В, Г та Д повинна бути з механічним спонуканням; допускається передбачати аварійну вентиляцію з природним спонуканням за умови забезпечення потрібної витрати повітря за розрахунковою температурою зовнішнього повітря у найжаркішу добу забезпеченістю 0,95 , що визначена для теплого періода року у відповідних районах будівництва згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

    7.6.4 Для аварійної вентиляції слід застосовувати:

    а) основні системи загальнообмінної вентиляції з резервними вентиляторами, а також системи місцевих відсмоктувачів з резервними вентиляторами, що забезпечують витрату повітря, необхідну для аварійної вентиляції;

    б) системи, які зазначені у 7.6.4 а), та додатково системи аварійної вентиляції на недостатню витрату повітря;

    в) тільки системи аварійної вентиляції, якщо використання основних систем неможливе або недоцільне.

    7.6.5 Витяжні пристрої (решітки або патрубки) для видалення газів та пари системами аварійної вентиляції необхідно розташовувати з урахуванням вимог 7.5.10 та 7.5.11 у таких зонах:

    а) робочій – при надходженні газів та пари густиною більшою, ніж густина повітря в робочій зоні;

    б) верхній – при надходженні газів та пари з меншою густиною.

    7.6.6 Для відшкодування витрати повітря, яке видаляється аварійною вентиляцією, спеціальні припливні системи зі штучним механічним або природним спонуканням допускається не передбачати, якщо забезпечується приплив повітря через прорізи, що автоматично відчиняються.

    7.7 Повітряні завіси

    7.7.1 Повітряні та повітряно-теплові завіси слід передбачати:

    а) у постійно відчинених прорізах зовнішніх стін приміщень, а також у воротах та прорізах зовнішніх стін, які не мають тамбурів і відчиняються більше п’яти разів або не менше ніж на 40 хвилин за зміну, в районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря мінус 15 °С і нижче у найхолоднішу п’ятиденку забезпеченістю 0,92 згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

    б) у зовнішніх дверях вестибюлів громадських та адміністративно-побутовх будівель при кількості людей, які проходять через двері за 1 годину – 400 осіб і більше.

    в) при обгрунтованні – у зовнішніх дверях будівель, якщо до вестибюлю примикають приміщення без тамбура, які обладнанні системами кондиціонування;

    г) у зовнішніх дверях, воротах та прорізах приміщень з мокрим режимом;

    д) при обґрунтуванні – у прорізах внутрішніх стін та простінків виробничих приміщень для запобігання перетікання повітря із одного приміщення в друге;

    е) при обгрунтуванні – у воротах, дверях та прорізах приміщень з кондиціонуванням або за завданням на проектування, або за спеціальними технологічними вимогами.

    Теплоту, що надається повітряними та повітряно-тепловими завісами періодичної дії, не треба враховувати у повітряному та тепловому балансах будівлі (за винятком обладнання, що працює із зовнішнім повітрозабором та підігрівом повітря).

    7.7.2 Повітряні та повітряно-теплові завіси у зовнішніх прорізах, воротах та дверях необхідно розраховувати з урахуванням вітрового тиску. Витрату повітря слід визначати при розрахунковій температурі зовнішнього повітря у найхолоднішу п’ятиденку забезпеченістю 0,92 та максимальної з средних швидкостей вітру (але не більше 5 м/с), що визначені для холодного періода року у відповідних районах будівництва згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27. Швидкість виходу повітря з щілин або отворів повітряно-теплових завіс слід прймати не більше ніж:

    • 8 м/с – у зовнішніх дверях;
    • 25 м/с – у воротах та технологічних прорізах.

    7.7.3 Розрахункову температуру суміші повітря, що надходить у приміщення крізь зовнішні двері, ворота та прорізи, слід приймати:

    а) для виробничих приміщень при легкій роботі та роботі середньої важкості та для вестибюлів громадських та адміністративно-побутових будівель не менше 12°С;

    б) для виробничих приміщень при важкій роботі та відсутності постійних робочих місць на відстані 6 м і менше від дверей, воріт та прорізів не менше 5°С.

    7.8 Обладання

    7.8.1 Вентилятори, кондиціонери, припливні камери, повітронагрівачі, повітро-охолоджувачі, теплоутилізатори, пиловловлювачі, фільтри, клапани, шумоглушники тощо (далі – обладнання) слід вибирати за розрахунковою витратою повітря з урахунком витоків і підсмоктувань крізь нещільності: в обладнанні – за даними підприємства-виробника; у повітроводах витяжних систем до вентилятора і припливних систем після вентилятора – відповідно до вимог 7.11.8 (за винятком ділянок повітроводів систем загальнообмінної вентиляції, які прокладають у межах приміщень, що ними обслуговуються). Класи витоків та підсмоктувань повітря крізь корпус обладнання систем центрального кондиціонування та припливно-витяжної вентиляції визначаються підприємством-виробником згідно з ДСТУ EN 1886.

    Для клапанів й дроселів класифікація витрат повітря крізь нещільності зачиненої заслінки (зачинених заслінок) та крізь нещільності корпусу здійснюється відповідно до ДСТУ EN 1751. Витрати (витіки або підсмоктування) повітря крізь нещільності димових та протипожежних клапанів повинні відповідати вимогам 8.5.

    7.8.2 Для захисту від замерзання води у повітронагрівачі необхідно:

    а) передбачати установку циркуляційних насосів у повітронагрівачах;

    б) при відсутності циркуляційних насосів у повітронагрівачах швидкість руху води в трубках обгрунтовувати розрахунком при розрахунковій температурі зовнішнього повітря у найхолоднішу п’ятиденку забезпеченістю 0,98 за ДСТУ-Н Б В.1.1-27 або приймати не менше 0,12 м/с при температурі зовнішнього повітря 0 °С і нижче;

    в) при застосуванні теплоносія – пари, конденсатовідвідники розміщувати не менше ніж на 300 мм нижче патрубків повітронагрвачів, із яких витікає конденсат, а видалення конденсату від конденсатовідвідників передбачати самовитіком до збірних баків.

    Запас поверхні нагріву обранного повітронагрівача не повинен перебільшувати розрахунковий більше ніж на 10%.

    7.8.3 Обладнання у вибухозахищенному виконанні слід передбачати:

    а) якщо воно розміщено в приміщенні категорій А та Б або у повітроводах систем, які обслуговують ці приміщення;

    б) для систем загальнообмінної вентиляції, кондиціонування повітря та повітряного опалення (у тому числі з повітро-повітряними теплоутилізаторами) і протидимної вентиляції приміщень категорій А та Б;

    в) для систем витяжної вентиляції, зазначених у 7.2.11;

    г) для систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей.

    Правила будови, виготовлення, монтажу, ремонту і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.18.

    Якщо температура, категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих газів, пари, аерозолів, пилу з повітрям не відповідають технічним умовам щодо вибухозахищеності вентиляторів, то слід передбачати ежекторні установки. В системах з ежекторними установками треба передбачати вентилятори, повітродувки або компресори у звичайному виконанні, якщо вони працюють на зовнішньому повітрі.

    Обладнання у звичайному виконанні слід передбачати для систем місцевих відсмоктувачів, що розташовані у приміщеннях категорій В, Г та Д, які видаляють паро-газоповітряні суміші, якщо відповідно до норм технологічного проектування виключна імовірність утворювання сумішей вибухо-небезпечної концентрації за умов нормальної роботи, а також у разі аварії технологічного обладнання.

    7.8.4 Обладнання припливних систем вентиляції, кондиціонування повітря та повітряного опалення для приміщень категорій А та Б, а також повітро-повітряні теплоутилізатори для цих приміщень з використанням теплоти повітря з приміщень інших категорій (крім категорій А, Б, В), що розташовані у приміщеннях для вентиляційного обладнання, допускається приймати у звичайному виконанні за умови установки вибухозахищених зворотніх клапанів згідно з 7.9.11.

    7.8.5 Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші від горючих речовин необхідно застосовувати пиловловлювачі та повітряні фільтри:

    а) при сухому очищенні – у вибухозахищеному виконанні із пристроями для безперервного видалення вловленого пилу;

    б) при мокрому очищенні (у тому числі пінному) – у вибухозахищеному виконанні; при технічному обгрунтованні допускається застосовувати у звичайному виконанні.

    7.8.6 Повітророзподільники припливного повітря слід приймати:

    а) при повітряному опаленні, вентиляції та кондиціонуванні – з пристроями для регулювання витрати повітря;

    б) для душування робочих місць – з пристроями для регулювання витрати і напрямка струмені повітря у горизонтальній площині на кут до 180° і у вертикальній площині – на кут до 30°.

    7.8.7 У приміщеннях, обладнаних газовими приладами, на витяжних системах треба застосовувати решітки (а також клапани до вентиляторів) з пристроями для регулювання витрати повітря, які виключають можливість повного їх закриття.

    7.8.8 Повітророзподільники припливного повітря (крім повітроводів перфо-рованих та із щелинами) і витяжні пристрої допускається застосовувати із горючих матеріалів.

    7.8.9 Теплоутилізатори та шумоглушники слід застосовувати із негорючих матеріалів; для теплообмінних (внутрішніх) поверхонь теплоутилізаторів допускається застосовувати горючі матеріали групи Г1.

    7.8.10 Характеристики обладнання систем центрального кондиціонування та припливно-витяжної вентиляції повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 1886 і ДСТУ EN 13053, повітряних фільтрів систем загальнообмінної вентиляції – ДСТУ EN 779 .

    Класи точності балансування або гранічні рівні вібрації вентиляторів в залежності від їхньої категорії за призначенням повинні визначатися підприємством-виробником (постачальником) згідно з ДСТУ ISO 14694. На місцях експлуатації рекомендується забезпечувати гранічні значення вібрації, що визначають нормальну роботу вентиляторів, відповідно до вказаних у таблиці 5 ДСТУ ISO 14694.

    7.8.11 Шум і вібрація від обладнання систем вентиляції, повітряного опалення, кондиціонування та охолодження повітря після шумоглушників і заходів проти впливу шуму і вібрації повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормативам для робочої зони згідно з ДСН 3.3.6.037 для шуму та ДСН 3.3.6.039 для вібрації, для житлових будинків згідно з СН 3077 для шуму та СН 1304 для вібрації.

    7.8.12 Середній термін служби та експлуатаційні витрати повітротехнічного обладнання наведені у додатку Н.

    7.9 Розміщення обладнання

    7.9.1 Обладнання слід розташовувати у приміщенні для вентиляційного обладнання. Допускається встановлювати обладнання у приміщенні, яке обслуговують, з урахуванням вимог 7.9.2, на покрівлі та ззовні будівлі з огородженнями для захисту від доступу сторонніх осіб.

    Умови розташування повинні відповідати кліматичному виконанню обладнання відповідно до ГОСТ 15150 та механічному виконанню відповідно до ГОСТ 30631. Зовнішне розташування обладнання повинно відповідати загальному архитектурному рішенню будівлі.

    7.9.2 Обладнання (крім обладнання повітряних та повітряно-теплових завіс з рециркуляцією та без рециркуляццї повітря) не допускається розміщувати в приміщеннях складів категорій А, Б та В, які обслуговують.

    Розміщувати обладнання в приміщеннях складів категорії В, що обслуговують, можливо за умов:

    • електрообладнання має ступінь захисту IP54;
    • приміщення складів обладнані системою пожежної сигналізації, яка вимикає при пожежі вентиляційне обладнання.

    7.9.3 Обладнання з витратою повітря 5 тис. м3/год і менше допускається розташовувати з урахуванням вимог 7.9.2 у підвісних стелях приміщень, що обслуговують, а також у підвісних стелях коридорів за умови встановлення (крім приміщень у межах однієї квартири) протипожежних нормально відкритих клапанів у місцях пересічення повітроводами стіни, яка розділяє коридор та приміщення, що обслуговують. Встановлення зазначених клапанів не вимагається у приміщеннях, для дверей яких клас вогнестійкості не нормується.

    7.9.4 Обладнання систем вентиляції приміщень категорій А і Б, а також обладнання систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не допускається розміщувати в приміщеннях підвалів.

    7.9.5 Обладнання систем аварійної вентиляції та місцевих відсмоктувачів допускається розміщувати в приміщеннях, що ними обслуговуються.

    7.9.6 Пиловловлювачі та повітряні фільтри (далі - пиловловлювачі) для сухого очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші слід встановлювати перед вентиляторами.

    7.9.7 Пиловловлювачі для сухого очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно розміщувати поза виробничими будинками, відкрито на відстані не менше ніж 10 м від стін або в окремих будівлях разом із вентиляторами.

    Пиловловлювачі для сухого очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші без приладів для безперервного видалення вловленого пилу при витраті повітря 15 тис.м3/год і менше та масі пилу у бункерах і ємностях місткістю 60 кг і менше, а також з приладом для безперервного видалення вловленого пилу допускається розміщувати разом із вентиляторами в окремих приміщеннях для вентиляційного обладнання виробничих будівель (крім підвалів).

    7.9.8 Пиловловлювачі для сухого очищення пожежонебезпечної пилоповітряної суміші слід розташовувати:

    а) поза будинками I та II ступенів вогнестійкості безпосередньо навколо стін, якщо по усій висоті будинка на відстані не менше ніж 2 м по горизонталі від пиловловлювачів відсутні віконні прорізи або якщо є вікна, що не відчиняються, у подвійних металевих рамах і засклені армованим склом або з заповненням із склоблоків; при неможливості дотримання вказаних вимог пиловловлювачі треба розміщувати на відстаніне менше ніж 10 м від стін будинка;

    б) поза будинками III, Ша, Шб, IV, IVа та V ступенів вогнестійкості на відстані не менше ніж 10 м від стін;

    в) усередині будинків в окремих приміщеннях для вентиляційного обладнання разом із вентилятором та іншими пиловловлювачами пожежонебезпечних пилоповітряних сумішей; встановлення таких пиловловлювачів допускається у приміщеннях підвалів за умови механізованого безперервного видалення горючого пилу або при ручному його видаленні, якщо маса накопиченого пилу у бункерах або інших зачинених ємностях у підвальному приміщенні не перебільшує 200 кг, а також усередині виробничих приміщень (крім приміщень категорій А та Б) при витраті повітря не більше 15 тис.м3/год, якщо пиловловлювачі зблоковані з технологічним обладнанням.

    У виробничих приміщеннях допускається встановлення повітряних фільтрів для очищення пожежонебезпечної пилоповітряної суміші від горючого пилу, якщо концентрація пилу в очищеному повітрі, що безпосередньо надходить до приміщення, в якому встановлено фільтр, не перевищує 30 % ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

    7.9.9 Пилоотстійні камери для вибухо- та пожежонебезпечної пилоповітряної суміші застосовувати не допускається.

    7.9.10 Пиловловлювачі для мокрого очищення пилоповітряної суміші слід розташовувати в опалюваних приміщеннях разом з вентиляторами або окремо від них. Допускається розміщувати пиловловлювачі у неопалюваних приміщеннях або поза будівлями.

    При розміщенні пиловловлювачів (для сухого або мокрого очищення пилоповітряної суміші) у неопалюваних приміщеннях або поза будівлями необхідно передбачати захисні заходи від замерзання води або конденсації вологи в пиловловлювачах.

    7.9.11 Обладнання систем припливної вентиляції, кондиціонування та повітряного опалення (далі - обладнання припливних систем), що обслуговують приміщення категорій А та Б, не допускається розташовувати в одному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням витяжних систем, а також припливно-витяжних систем з рециркуляцією повітря або повітро-повітроповітряними теплоутилізаторами.

    На повітроводах припливних систем (з обладнанням у звичайному виконанні) приміщень категорій А та Б, що обслуговуються, включаючи кімнати адміністрації, відпочинку та обігріву працюючих, які розташовані в цих приміщеннях, треба передбачати вибухозахищені зворотні клапани у місцях пересічення повітроводами огороджень приміщень для вентиляційного обладнання.

    7.9.12 Обладнання припливних систем з рециркуляцією повітря, що обслуговують приміщення категорій В, не допускається розміщувати у спільних приміщеннях для вентиляційного обладнання разом з обладнанням систем для приміщень інших категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки.

    7.9.13 Обладнання припливних систем, які обслуговують житлові приміщення, не допускається розміщувати в одному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням припливних систем, що обслуговують виробничі та складські приміщення, приміщення громадського призначення, а також з обладнанням будь-яких витяжних систем.

    7.9.14 Обладнання витяжних систем, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом (з убиралень, курильних кімнат та інш.), не допускається розміщувати у спільному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням для припливних систем.

    7.9.15 Обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А та Б, не слід розміщувати у спільному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням для інших систем.

    Обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції для приміщень категорій А та Б допускається розміщувати в одному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей без пиловловлювачів або з мокрими пиловловлювачами, якщо у повітроводах виключено відкладання горючих речовин.

    Обладнання витяжних систем із приміщень категорій В не слід розташовувати в одному приміщенні з обладнанням витяжних систем із приміщень категорії Г.

    7.9.16 Обладнання систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід розташовувати разом з обладнанням інших систем у спільному приміщенні для вентиляційного обладнання, крім випадків зазначенних у 7.9.15.

    7.9.17 Обладнання витяжних систем, теплота (холод) яких застосовується у повітро-повітряних теплоутилізаторах, а також обладнання рециркуляційних систем треба розташовувати з урахуванням вимог 7.9.14 та 7.9.15.

    Повітро-повітряні теплоутилізатори, а також обладнання витяжних систем, повітря яких використовується для нагріву (охолодження) припливного повітря, допускається розміщувати у приміщеннях для вентиляційного обладнанняя припливних систем.

    7.10 Приміщення для обладнання

    7.10.1 Для приміщень, в тому числі технічних поверхів, де розміщується вентиляційне обладнання у житлових, громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівлях, слід дотримуватись вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-10, ДБН В.2.2-15, СНиП 2.09.02.

    7.10.2 Приміщення для обладнання витяжних систем треба відносити до категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою:

    а) до категорії приміщень, які вони обслуговують, – якщо в них розташовано обладнання систем загальнообмінної вентиляції виробничих будівель;

    б) до категорії Д – якщо в них встановлені вентилятори, повітродувки та компресори, що подають зовнішнє повітря до ежекторів, розташованих поза цих приміщень;

    в) до категорії приміщень, з яких забирається повітря вентиляторами, повітродувками та компресорами для подачі до ежекторів;

    г) до категорії А або Б – якщо в них розташовано обладнання систем місцевих відсмоктувачів, що видаляють вибухонебезпечні суміші від технологічного обладнання, яке встановлено в приміщеннях категорій В, Г та Д, в громадських та адміністративно-побутових приміщеннях, або якщо в них розташовано обладнання систем загальнообмінної витяжної вентиляції зазначених у 7.2.11; приміщення для обладнання систем місцевих відсмоктувачів вибухонебзпечних пилоповітряних сумішей з пиловловлювачами мокрого очищення, які встановлені перед вентиляторами, допускається при обгрунтуванні відносити до приміщень категорії Д;

    д) до категорії Д – якщо в них розташовано обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції житлових, громадських та адміністративно-побутових приміщень.

    Приміщення для обладнання витяжних систем, які обслуговують декілька приміщень різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою, слід відносити до більш небезпечної категорії.

    7.10.3 Приміщення для обладнаання припливних систем слід відносити до категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою:

    а) до категорії В – якщо в них розташовані установки (фільтри тощо) з маслом місткістю 75 дм3 і більше в одній із установок;

    б) до категорій В або Г – якщо система працює з рециркуляцією повітря з приміщень відповідно до категорій В або Г, крім випадків, коли повітря забирається з приміщень без виділення горючих газів та пилу або коли для очищення повітря від пилу застосовують пінні або мокрі пиловловлювачі;

    в) до категорії В – якщо у приміщенні для вентиляційного обладнання розташовані витяжні установки, які обслуговують приміщення категорії В;

    г) до категорії приміщень, теплота видаляємого повітря із яких викори-стовується у повітро-повітряних теплоутилізаторах, що встановлені у приміщенні для обладнання припливних систем;

    д) до категорії Г – якщо в них розташовані газові прилади;

    е) до категорії Д – у решті випадків.

    Приміщення для обладнання припливних систем з рециркуляцією, які обслуговують декілька приміщень різних категорій за вибухонебезпечністю та пожежною небезпечністю, слід відносити до більш небезпечної категорії.

    7.10.4 У приміщеннях для обладнання витяжних систем, що обслуговують приміщення категорій А та Б, і систем, зазначених у 7.2.11, а також у приміщеннях для обладнання систем місцевих відсмоктувачів взибухонебезпечних сумішей не слід передбачати місця для теплових пунктів, водяних насосів, виконання ремонтних робіт, регенерації масла та для інших цілей.

    7.10.5 Приміщення для вентиляційного обладнання повинні бути у межах протипожежного відсіку, в якому знаходяться приміщення, що обслуговують.

    Приміщення для вентиляційного обладнання допускається розташовувати за межами протипожежного відсіку, що обслуговують, у будівлях I та II ступенів вогнестійкості. В зазначених приміщеннях для вентиляційного обладнання допускається розміщувати обладнання припливних та витяжних систем (з урахуванням 7.9.11 - 7.9.13, 7.9.15, 7.9.16), що обслуговують приміщення у різних протипожежних відсіках, за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів згідно з 7.11.13 у місцях пересічення повітроводами усіх систем огороджуючих будівельних конструкцій з нормованим класом вогнестійкості приміщення для вентиляційного обладнання. Обладнання, що обслуговує приміщення категорій А, Б та В, склади категорій А, Б та В, а також обладнання систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей і систем зазначених у 7.2.11 в цих приміщеннях розташовувати не допускається.

    7.10.6 Приміщення з пиловловителями для сухого очищення вибухо-небезпечних сумішей не дозволяється розташовувати під та над приміщеннями з одночасним перебуванням понад 50 осіб.

    7.10.7 Через приміщення для вентиляційного обладнання не допускається прокладати трубопроводи:

    а) з легкозаймистими та горючими рідинами та газами;

    б) каналізаційні з прочистками та ревізіями (крім трубопроводів ливневої каналізації і для збору води з розташованих вище приміщень для вентиляційного обладнання); допускається прокладання каналізаційних трубопроводів на хомутових безраструбних з’єднаннях.

    7.10.8 Для забезпечення ремонту обладнання (вентиляторів, електродвигунів) масою одиниці обладнання або його частини більше 100 кг слід передбачати вантажопідйомні машини (якщо не можуть бути застосовані механізми, що призначені для технологічних потреб).

    7.11 Повітроводи

    7.11.1 На повітроводах систем загальнообмінної вентиляції, повітряного опалення та кондиціонування (далі - системи вентиляції) необхідно передбачати з метою запобігання потраплянню до приміщення продуктів згоряння (диму) під час пожежі такі пристрої:

    а) протипожежні нормально відкриті клапани – на кожному поверсі збірних повітроводів у місцях приєднання до них вертикальних або горизонтальних колекторів для житлових, громадських, адміністративно-побутових приміщень (крім санвузлів, умивальних, душових, лазень, а також кухонь у житлових будівлях) та виробничих приміщень категорії Г за вибухопожежною та пожежною небезпекою;

    б) повітряні затвори – на поповерхових збірних повітроводах у місцях їхнього приєднання до вертикальних або горизонтальних колекторів для приміщень житлових, громадських та адміністративно-побутових (у тому числі для санвузлів, умивальних, душових, лазень, а також кухонь у житлових будівлях ) та виробничих приміщень категорій Г та Д; геометричні та конструктивні характеристики повітряних затворів повинні забезпечувати запобігання розповсюдженню продуктів згоряння під час пожежі з колекторів через поповерхові збірні повітроводи у приміщення різних поверхів; довжину вертикальної ділянки повітровода повітряного затвору слід приймати згідно розрахунку, але не менше 2 м.

    Вертикальні колектори допускаєься приєднувати до спільного горизонтального колектору, який розташован на горищі або на технічному поверху. У будівлях умовною висотою понад 26,5 м на вертикальних колекторах у місцях приєднання до них спільного горизонтального колектору слід встановлювати протипожежні нормально відкриті клапани. Вертикальні колектори у будівлях закладів охорони здоров’я застосовувати не допускається.

    До кожного горизонтального колектору слід приєднувати не більше п’яти поповерхових збірних повітроводів з послідовно розташованих поверхів.

    У багатоповерхових (з умовною висотою від 9 м до 26,5 м) будинках допускається приєднувати:

    • до горизонтального колектору – більше п’яти поповерхових повітроводів за умови встановлення протипожежних нормально відкритих клапанів на кожному поповерховому повітроводу;
    • групу горизонтальних колекторів до спільного колектору, який розташован на горищі або технічному поверху, за умови установки протипожежних нормально відкритих клапанів у місцях приєднання них до спільного колектору;
    • допускається передбачати об’єднання повітроводів загальнообмінної витяжної вентиляції житлових, громадських (крім будівель закладів охорони здоров’я) та адміністративно-побутових будівль теплим горищем;

    в) протипожежні нормально відкриті клапани – на повітроводах, що обслуговують приміщення складів категорій А, Б або В, комори горючих матеріалів, сауни, а також на повітроводах систем місцевих відсмоктувачів вибухо- та пожежонебезпечних сумішей та систем згідно з 7.2.11 у місцях перетинання повітроводами протипожежної перешкоди приміщення, що обслуговується;

    г) протипожежний нормально відкритий клапан – на кожному транзитному збірному повітроводі, що обслуговує групу приміщень (крім складів) однієї із категорій А, Б або В загальною площею не більше 300 м2 у межах одного поверху з вихідами до спільного коридору.

    7.11.2 Протипожежні нормально відкриті клапани, що зазначені у 7.2.9, 7.2.15, 7.10.5, 7.11.1 а), б) та в), слід встановлювати у прорізах протипожежної перешкоди або поза перешкодою (з будь-якої сторони) за умови забезпечення класу вогнестійкості повітроводу на дільниці від до заслонки клапану, але не менше нормованого класу вогнестійкості перешкоди, що перетинається.

    Якщо за технічними умовами встановити протипожежні клапани або повітряні затвори неможливо, то об’єднувати повітроводи із різних приміщень в одну систему не допускається. В цьому віпадку для кожного приміщення необхідно передбачати окрему систему без протипожежного клапану або повітряного затвору.

    7.11.3 Встановлення зворотніх клапанів слід передбачати для захисту від перетікання шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпеки (при непрацюючій вентиляції) із одних приміщень у інші, які розташовані на різних поверхах, якщо витрата зовнішнього повітря в цих приміщеннях визначена за умови ассиміляції шкідливих речовин.

    7.11.4 У протипожежних перегородках, що відділяють громадські, адміністративно-побутові або виробничі приміщення (крім складів) категорій Г та Д від коридорів, допускається улаштування отворів для перетікання повітря за умови захисту отворів протипожежними нормально відкритими клапанами.

    7.11.5 Повітроводи із азбестоцементних конструкцій не допускається застосовувати у системах припливної вентиляції. Повітроводи повинні мати покриття стійке до впливу повітряного середовища, яке вони транспортують, та до впливу навколишнього середовища. Повітроводи з нормованими класами вогнестійкості (у тому числі теплозахисні та вогнезахисні покриття у складу їх конструкцій) повинні бути із негорючих матеріалів. При цьому товщину листової сталі для повітроводів слід приймати за додатком У, але не менше 0,8 мм. Для ущільнення роз’ємних з’єднань таких конструкцій (у тому числі фланцевих) слід застосовувати негорючі матеріали. Конструкції повітроводів з нормованими класами вогнестійкості при температурі повітря, що переміщується, більше ніж 100 °С слід передбачати з компенсаторами лінійних теплових розширень, а елементи кріплень (підвіски) таких повітроводів – з класами вогнестійкості не менше нормованих для повітроводів.#M12291 1200000015#S

    Конструкції будівель із негорючих матеріалів та з класом вогнестійкості, який рівний або більше необхідного для повітроводів, допускається застосовувати для транспортування повітря, що не містить пари, яка легко конденсується. При цьому слід передбачати герметизацію конструкцій, гладке виконання внутрішніх поверхонь (затирання, обклеювання тощо) та можливість очищення повітроводу.

    7.11.6 Повітроводи із негорючих матеріалів слід передбачати:

    а) для систем місцевих відсмоктувачів вибухо- та пожежонебезпечних сумішей, аварійних систем та систем, що транспортують повітря з температурою 80 °С і вище;

    б) для ділянок повітроводів з нормованою межею вогнестійкості;

    в) для транзитних ділянок або колекторів систем вентиляції, житлових, громадських, адміністративно-побутових та виробничих будівель, складських будинків;

    г) для прокладання у межах приміщень для вентиляційного обладнання, а також у технічних поверхах, горищах та підвалах.

    7.11.7 Повітроводи із горючих матеріалів (з групою горючості не нижче Г1) допускається передбачати у межах приміщень, що обслуговуються, крім повітроводів, зазначених у 7.11.6. Допускається передбачати гнучкі вставки та відводи із горючих матеріалів у повітроводах систем, що обслуговують і проходять через приміщення категорії Д, якщо їх довжина становить не більше 10% довжини повітроводів із материалів горючих Г1 і не більше 5% – для повітроводів із негорючих матеріалів. Гнучкі вставки у вентиляторів, крім систем, зазначених у 7.11.6 а) та б), можуть бути із горючих матеріалів.

    7.11.8 Повітроводи систем вентиляції (у тому числі колектори, шахти та інші вентиляційні канали), димохіди та димові труби слід передбачати:

    а) класу Щ (щільні) – для транзитних ділянок систем загальнообмінної вентиляції та повітряного опалення при надлишковому статичному тисці у повіроводі більше ніж 600 Па, для транзитних ділянок систем місцевих відсмоктувачів, систем кондиціонування, повітроводів будь-яких систем з нормованою межею вогнестійкості, димоходів та димових труб, а також для транзитных ділянок повітроводів систем, що обслуговують приміщення категорій А та Б, незалежно від надлишкового статичного тиску у повіроводі;

    б) класу Н (нормальні) – в решті випадків.

    Загальні витрати (витоки або підсмоктування) повітря , м3/год, крізь нещільності повітроводів кожної системи не повинні перебільшувати витрати повітря, що розраховується за формулою

    , (4)

    де - питомі витрати (витоки або підсмоктування) повітря крізь нещільності, м3/год, на 1 м2 розгорнутої площини повітроводів, приймаються за таблицею 1 в залежності від класу повітроводу;

    - загальна розгорнута площина, м2, усіх повітроводів однієї системи вентиляції.

     

     

    Таблиця 1 – Питомі витрати (витоки або підсмоктування) повітря крізь нещільності у повітроводах , м3/год, на 1 м2 розгорнутої площини повітроводу

    #G0Клас повітроводу

    Надлишковий статичний тиск повітря (позитивний або негативний) у повітроводі на відстані до 1 м від вентилятора, кПа

    00,2

    00,4

    00,6

    00,8

    11,0

    11,2

    11,4

    11,6

    11,8

    22,0

    22,5

    33,0

    33,5

    44,0

    44,5

    55,0

    Н

    33,6

    55,8

    77,6

    99,2

    110,7

    112,1

    113,4

    --

    --

    --

    --

    --

    --

    --

    --

    --

    Щ

    11,2

    11,9

    22,5

    33,0

    33,5

    44,0

    44,4

    44,9

    55,3

    55,7

    66,6

    77,5

    88,2

    99,1

    99,9

    110,6

     

     

    7.11.9 У межах одного пожежного відсіку умови прокладання транзитних повітроводів та колекторів систем загальнообмінної вентиляції та місцевих відсмоктувачів за межами приміщень, що обслуговують, а також клас їхньої вогнестійкості за всією довжиною, від місця перетинання огороджувальних будівельних конструкцій з нормованим класом вогнестійкості (стіни, перегородки, перекриття) приміщення, що обслуговують, до приміщення для вентиляційного обладнання, слід приймати за додатком Ф.

    Для усіх ділянок транзитних повітроводів однієї системи, що прокладені через декілька різних приміщень одного поверху, слід передбачати однакове значення класу межі вогнестійкості, який є найвимогливішим з усіх ділянок повітроводу.

    Транзитні повітроводи, що прокладені через горище та підвальний поверх, слід передбачати з класом вогнестійкості EI 30.

    7.11.10 У громадських будівлях допускається прокладати транзитні повітроводи систем вентиляції для громадських та адміністративно-побутових приміщень через склади та комори категорій В за умови встановки протипожежних нормально відкритих клапанів у місцях перетинання транзитними повітроводами протипожежних перешкод з нормованим класом вогнестійкості приміщень складів та комор.

    7.11.11 Через житлові кімнати, кухні, а також через квартири житлових багатоквартирних будинків не допускається прокладати транзитні повітроводи систем вентиляції приміщень іншого призначення.

    7.11.12 Транзитні повітроводи та колектори систем будь-якого призначення у межах одного протипожежного відсіку допускається проектувати:

    а) із матеріалів групи горючості Г1 (крім систем протидимної вентиляції) за умови прокладання кожного повітроводу в окремій шахті, кожусі або гільзі з негорючих материалів з класом вогнестійкості Е1 30;

    б) із негорючих матеріалів з класом вогнестійкості нижче нормованого, але не менше EI 15, за умови прокладання транзитних повітроводів та колекторів (крім повітроводів та колекторів для виробничих приміщень категорій А та Б, а також для складів категорій А, Б, В) у спільних шахтах з огороджувальними конструкціями, що мають клас вогнестійкості не менше EI 45, та установки протипожежних нормально відкритих клапанів на кожному повітроводі, що перетинає огороджувальні конструкції шахти;

    в) із негорючих матеріалів з класом вогнестійкості нижче нормованого, передбачаючи при прокладанні транзитних повітроводів (окрім приміщень та складів категорій А, Б, складів категорій В, а також житлових приміщень) установлення протипожежних нормально відкритих клапанів при перетинанні повітроводами кожної протипожежної перешкоди з нормованим класом вогнестійкості.

    Клас вогнестійкості повітроводів та колекторів (окрім транзитних), що прокладені у приміщеннях для вентиляційного обладнання, а також повітроводів та колекторів, що прокладають зовні будівлі, не нормується.

    7.11.13 Транзитні повітроводи, що прокладені за межами пожежного відсіку, котрий обслуговують, після перетинання ними протипожежної перешкоди протипожежного відсіку, що обслуговують, слід проектувати з класом вогнестійкості EI 150. Зазначені транзитні повітроводи допускається проектувати з класом вогнестійкості нижче за нормований, але не менше EI 30 при прокладанні їх в окремій шахті з огороджувальними конструкціями з класом вогнестійкості EI 150.

    7.11.14 Транзитні повітроводи та колектори систем будь-якого призначення з різних протипожежних відсіків допускається прокладати в спільних шахтах з огороджувальними конструкціями із негорючих матеріалів з класом вогнестійкості не менше EI 150 за умови:

    а) транзитні повітроводи та колектори в межах протипожежного відсіку, котрий обслуговують, передбачають з класом вогнестійкості EI 30, поповерхові відгалуження приєднуються до вертикальних колекторів через протипожежні нормально відкриті клапани;

    б) транзитні повітроводи систем іншого протипожежного відсіку передбачають з класом вогнестійкості EI 150;

    в) транзитні повітроводи систем іншого протипожежного відсіку передбачають з класом вогнестійкості EI 60 за умови установки протипожежних нормально відкритих клапанів на повітроводах у місцях перетину ними кожної протипожежної перешкоди з нормованим класом вогнестійкості REI 150 і більше.

    7.11.15 Транзитні повітроводи систем, що обслуговують тамбур-шлюзи до приміщень категорій А та Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей слід проектувати:

    а) у межах одного протипожежного відсіку – з класом вогнестійкості EI 30;

    б) за межами протипожежного відсіку, котрий обслуговують, – з класом вогнестійкості EI 150.

    7.11.16 Протипожежні нормально відкриті клапани, що встанавлюють у прорізах протипожежних перешкод або огороджуювальних будівельних конструкцій будівельних конструкцій з нормованим класом вогнестійкості, а також у повітроводах, що перетинають ці конструкції (згідно з 7.2.9, 7.2.15, 7.10.5, 7.16.1 а), б) та в), слід передбачати з урахуванням вимог 12.4 та з класом вогнестійкості не менше:

    • Е1 120 – для протипожежних перешкод RЕІ 180 (ЕІ 180), RЕІ 150 (ЕІ 150);
    • ЕІ 90 – для протипожежних перешкод REІ 120 (ЕІ 120);
    • ЕІ 60 – для протипожежних перешкод REI 90 (ЕІ 90);
    • ЕІ 45 – для протипожежних перешкод RЕI 60 (ЕІ 60);
    • ЕІ З0 – для протипожежних перешкод RЕІ 45 (ЕІ 45);
    • ЕІ 15 – для протипожежних перешкод RЕІ 15 (ЕІ 15).

    В інших випадках протипожежні нормально відкриті клапани слід передбачати з класом вогнестійкості не менше за нормованого для повітроводів, на яких вони встановлені, але не менше EI 15.

    7.11.17 Не допускається прокладати:

    а) транзитні повітроводи – через сходові клітки, тамбур-шлюзи, ліфтові холи (за виключенням повітроводів системи протидимової вентиляції, що обслуговуює ці сходові клітки, тамбур-шлюзи та ліфтові холи), через приміщення захисних споруд цивільної оборони;

    б) повітроводи, що обслуговують приміщення категорій А та Б і приміщення систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей, – у підвалах та в каналах, які розташовані під підлогою;

    в) напірні ділянки повітроводів систем місцевих відсмоктувачів вибухо-небезпечних сумішей, а також шкідливих речовин 1-го та 2-го класів небезпеки або речовин з неприємним запахом – через інші приміщення. Допускається прокладати зазначені повітроводи класу Щ зварними без роз’ємних з’єднань.

    7.11.18 У місцях перетину протипожежних стін та перекриттів I-го типу повітроводами згідно з 7.11.1 г) (за винятком систем протидимного захисту) слід передбачати нормально відкриті протипожежні клапани.

    7.11.19 Місця проходу транзитних повітроводів через стіни, перегородки та перекриття будинків (у тому числі в кожухах та шахтах) слід ущільнювати негорючими матеріалами, забезпечуючи нормований клас вогнестійкості огороджувальної конструкції, яку перетинає повітровід, за винятком місць проходу повітроводів через перекриття (у межах протипожежного відсіку, котрий обслуговують) у шахтах з транзитними повітроводами, які виконані згідно з 7.11.12 б) та 7.11.14.

    7.11.20 Усередині повітроводів, а також ззовні на відстані менше 100 мм від їх стінок не допускається розташовувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку, токовідводи та каналізаційні трубопроводи; не допускається також перетинання повітроводів цими комунікаціями. У шахтах з повітроводами систем вентиляції не допускається прокладати трубопроводи побутової та виробничої каналізації.

    7.11.21 Повітроводи загальнообміних витяжних систем та систем місцевих відсмоктувачів суміші повітря з горючими газами легшими за повітря слід проектувати з підйомом не менше 0,005 у напрямку руху газоповітряної суміші.

    7.11.22 Повітроводи, в яких можливі осідання або конденсація вологи або інших рідин, слід проектувати з уклоном не менше 0,005 у сторону руху повітря та передбачати дренування.

     

     

    7.12 Системи охолодження

    7.12.1 Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату в період охолодження допускається застосовувати систему охолодження будівлі або її частини.

    7.12.2 У системі охолодження з повітроохолоджувачами (фанкойли, охолоджувальні панелі, у тому числі вбудовані в огороджувальні конструкції приміщення тощо) як холодоносій слід застосовувати воду. Допускається застосовувати домішки до води, що знижують температуру її кристалізації (замерзання) з урахуванням 6.5.4, 6.5.5 і 11.15.6.

    Холодоносій з домішками до води, що знижують температуру її кристалізації, не допускається скидати в каналізацію.

    Для збору із системи та для її заповнення холодоносієм з домішками до води, що знижують температуру її кристалізації, слід передбачати бак.

    7.12.3 Будівлю, що приєднана до системи централізованого холодопостачання, слід оснащати засобом/засобами обліку витрати холоду (теплолічильником).

    Будівлі одного власника, підприємства, організації, об’єднані єдиною системою холодопостачання, при приєднанні до системи централізованого холодопостачання допускається оснащати загальним засобом/засобами обліку витрати холоду.

    7.12.4 Засіб обліку холоду систем охолодження будівлі слід розташовувати в окремому приміщенні або в приміщенні місцевого джерела холодопостачання.

    7.12.5 Засоби обліку холодоспоживання, що встановлюють додатково до засобу обліку за 7.12.3, слід розташовувати в доступному для обслуговуючого персоналу місці. Вузол обліку слід проектувати з арматурою, що допускає демонтаж витратомірної ділянки без спорожнення системи.

    7.12.6 Додатково до засобу обліку за 7.12.3, окрім житлових будинків, допускається оснащати засобами обліку: системи різного призначення; відгалужені частини систем для приміщень різного призначення, різних поверхів, різних орендарів (власників) тощо.

    7.12.7 Центральну систему охолодження багатоквартирного житлового будинку із засобом обліку за 7.12.3 слід оснащати засобами обліку витрати холоду для кожної квартири. Засіб обліку витрати холоду квартирою слід встановлювати на квартирному вводі, який слід розташовувати в доступному місці поза квартирою. Квартирний вузол обліку слід проектувати з арматурою, що допускає демонтаж витратомірної ділянки без спорожнення системи.

    7.12.8 Не допускається застосувати лічильник води, як засіб обліку витрати холоду.

    7.12.9 Утрати холоду в системі охолодження разом із системою холодопостачання не повинні перевищувати 7 % холодопродуктивності джерела холоду.

    7.12.10 Циркуляцію холодоносія в системі охолодження слід здійснювати автоматично регульованими насосами.

    Допускається в системі охолодження житлового будинку класу енергетичної ефективності «С» та нижче застосовувати нерегульований циркуляційний насос (насосну групу). Якщо ця система зі змінним гідравлічним режимом, слід захищати від його впливу нерегульований насос перемичкою з перепускним клапаном.

    7.12.11 Для системи охолодження не допускається застосовувати насоси з мокрим ротором.

    7.12.12 Рівень автоматизації та контролю системи охолодження та холодопостачання повинен відповідати вимогам ДСТУ Б EN 15232 згідно з класом енергетичної ефективності будівлі за ДБН В.2.6-31.

    7.12.13 Не слід застосовувати прилади охолодження (панелі охолодження, фанкойли тощо), що утворюють хоча б в одному з режимів їх регулювання невідповідний еквівалентний рівень звуку за шумом, зазначений у ДБН В.1.2-10 для даного типу приміщення або будівлі.

    7.12.14 Регулювання температури повітря приміщення шляхом зміни обертів вентилятора приладу охолодження допускається лише у житлових будівлях класу енергетичної ефективності «С» та нижче. У житлових та нежитлових будівлях інших класів енергетичної слід автоматично регулювати температуру повітря приміщення шляхом регулювання витрати холодоносія у приладі охолодження − терморегулятором або електронним регулятором.

    7.12.15 Не допускається двопозиційне регулювання системи охолодження. Допускається двопозиційне регулювання приладів охолодження установлюваними в них або на підводках до них автоматичними регуляторами температури повітря. Не допускається застосувати електромагнітні клапани для регулювання параметрів холодоносія.

    7.12.16 Систему охолодження або її частини у будівлі з фіксованою тривалістю робочого дня, технологічного процесу тощо слід проектувати з регуляторами програмного зниження споживання енергії холоду (наприклад, нічне провітрювання, зниження температури повітря у вихідні дні тощо).

    7.12.17 Використовувати систему охолодження як систему опалення не рекомендується.

    7.12.18 Застосувати тритрубну систему для охолодження та опалення не рекомендується.

    7.12.19 Застосовувати систему із супутнім рухом холодоносія, якщо це призводить до неможливості застосування вимог 7.12.27а), не допускається.

    Застосовувати систему із супутнім рухом холодоносія, якщо це призводить до збільшення протяжності трубопроводу (водомісткості системи) у порівнянні з тупиковою схемою не допускається.

    7.12.20 Застосовувати мідні безшовні круглі труби слід згідно з вимогами ДСТУ-Н Б В.2.5-45.

    7.12.21 Систему водяного охолодження, яку в опалювальний період використовують як систему опалення, допускається вбудовувати в огороджувальні конструкції приміщення з дотриманням вимог щодо опору теплопередачі цих конструкцій як для електричної кабельної системи опалення прямої дії згідно з ДБН В.2.5-24. Якщо система призначена тільки для охолодження приміщення, зазначені вимоги щодо опору теплопередачі цих конструкцій є рекомендованими.

    7.12.22 Слід застосовувати автоматичний клапан з сенсором точки роси, який відключає подачу холодоносія у систему охолодження, убудовану в огороджувальну конструкцію приміщення.

    7.12.23 Слід убезпечувати огороджувальну конструкцію з убудованою системою охолодження від руйнування при її тепловому розширенні.

    7.12.24 Систему охолодження слід проектувати зі змінним гідравлічним режимом.

    Допускається застосовувати постійний гідравлічний режим у системі:

    а) житлової будівлі класу енергетичної ефективності «С» та нижче;

    б) житлової будівлі класу енергетичної ефективності «С» та нижче при проектуванні реконструкції, капітального ремонту або термомодернізації;

    в) фоновій або черговій, що обслуговує будівлю або приміщення, в яких температура повітря під час їх використання в період охолодження автоматично підтримується іншою системою або обладнанням;

    г) за технологічними вимогами.

    7.12.25 На кожній другорядній частині системи охолодження (приладова вітка або відгалуження, стояк), що має постійний гідравлічний режим, слід автоматично обмежувати максимальну витрату холодоносія, якщо головна система має змінний гідравлічний режим.

    Для кожної системи охолодження різного призначення, різного типу тощо гідравлічно поєднаних між собою потрібно забезпечувати власне автоматичне обмеження максимального холодоспоживання, якщо хоча б одна з цих систем або один з вузлів має змінний гідравлічний режим.

    7.12.26 Слід забезпечувати гідравлічну та теплову стійкість системи охолодження.

    При застосуванні автоматичного регулятора температури повітря у приміщенні (терморегулятор або електронний регулятор витрати холодоносія, окрім конструкції з автоматичною стабілізацією перепаду тиску холодоносія, а також окрім конструкції з двопозиційним регулюванням витрати холодоносія) на приладі охолодження, необхідно забезпечувати пропорційне регулювання ним витрати холодоносія залежно від зміни регульованого параметра. Розрахункові втрати тиску холодоносія (або гідравлічний опір) на такому регуляторі, окрім конструкції з автоматичною стабілізацією перепаду тиску холодоносія, повинні бути не меншими від суми втрат тиску холодоносія (або суми гідравлічних опорів) на решті елементів системи, розташованих:

    • між найближчими до автоматичного регулятора температури повітря точками стабілізації перепаду тиску холодоносія (або на стояку, або на приладовій вітці, або на відгалуженні, або на приєднанні перемички з перепускним клапаном циркуляційного насоса, або на насосі) при змінному гідравлічному режимі;
    • між точками приєднання обвідної або замикаючої ділянки обв’язки приладового вузла при постійному гідравлічному режимі (де допустиме коливання витрати холодоносія у контурі з постійним гідравлічним режимом становить не більше ніж 10 %).

    Допускається не дотримуватись зазначених вимог за неможливості їх забезпечення для автоматичного регулятора температури повітря на приладі/приладах охолодження з найменшою витратою холодоносія в стояку чи приладовій вітці.

    На автоматичному регуляторі (терморегулятор або електронний регулятор витрати холодоносія, окрім конструкції з автоматичною стабілізацією перепаду тиску холодоносія) приладу охолодження в усіх режимах його експлуатації (розрахунковому, закритому та повністю відкритому) слід забезпечувати втрати тиску холодоносія, що не призводять до шумоутворення вище допустимого рівня згідно зі ДБН В.1.2-10 − не більше 20 кПа.

    7.12.27 У вертикальній системі на стояках, а у горизонтальній − на приладових вітках, слід забезпечувати відповідними автоматичними клапанами одне з наступних автоматичних регулювань параметрів холодоносія:

    а) стабілізації перепаду тиску у дво- та у контурі охолодження чотирьохтрубної системи зі змінним гідравлічним режимом;

    б) стабілізації витрати в дво- та у контурі охолодження чотирьохтрубної системи з постійним гідравлічним режимом (допускається лише для житлової будівлі класу енергетичної ефективності не вище С);

    7.12.28 У горизонтальній системі охолодження (з поквартирними приладовими вітками) багатоквартирного житлового будинку слід застосовувати автоматичне регулювання одного із зазначених у 7.12.27 параметрів холодоносія на відгалуженні до кожної групи квартир з сумарною кількістю приладів охолодження не більше восьми. Рекомендується застосовувати для кожної квартири власне автоматичне регулювання параметрів холодоносія із зазначеного переліку.

    7.12.29 У приладовій вітці системи охолодження, у тому числі квартирній приладовій вітці, з кількістю приладів охолодження більше восьми рекомендується групувати прилади кількістю не більше восьми на вітці й забезпечувати в ній власне автоматичне регулювання параметрів теплоносія із зазначених у 7.12.27.

    7.12.30 Рекомендується застосувати терморегулятори чи електронні регулятори з функцією автоматичного регулювання перепаду тиску, або обмеження чи стабілізації витрати холодоносія, або автоматичних клапанів із зазначеними функціями у вузлах обв’язки приладів охолодження. При застосуванні таких регуляторів, дублювати автоматичне регулювання зазначених параметрів холодоносія на стояках (приладових вітках) або відгалуженнях системи не слід.

    7.12.31 При регулюванні перепаду тиску або стабілізації витрати холодоносія відповідними автоматичними клапанами у вузлах обв’язки приладів охолодження дублювати таке регулювання на стояках (приладових вітках) або відгалуженнях системи не слід.

    7.12.32 Використовувати перепускні клапани як клапани для автоматичної стабілізації (регулювання) перепаду тиску холодоносія при приєднанні стояків та приладових віток до магістралей не допускається.

    7.12.33 У системі зі змінним гідравлічним режимом допускається застосувати перепускні клапани або регулятори температури холодоносія в кінці стояків та приладових віток для забезпечення циркуляції холодоносія.

    7.12.34 Вимоги 7.12.27 – 7.12.31 допускається не виконувати в системі:

    а) одноквартирного житлового будинку;

    б) з однією приладовою віткою або одним стояком;

    в) з кількістю приладів охолодження менше восьми;

    г) черговій або фоновій.

    7.12.35 Запірну арматуру слід передбачати:

    а) для відключення кожного джерела холодопостачання;

    б) для відключення на вході та виході й спуску холодоносія з системи, підсистеми, відокремленого кільця, убудованого в огороджувальну конструкцію кільця, вітки, приладової вітки та стояка (окрім стояка будівлі з трьома та менше поверхами);

    в) для відключення та, за необхідності, для спуску холодоносія, насосів, теплообмінників, баків акумуляторів, теплолічильників та іншого обладнання, що потребує відключення при обслуговуванні.

    Допускається не встановлювати запірну та спускну арматуру в зазначених місцях, якщо там установлена балансувальна арматура з аналогічними функціями.

    7.12.36 Допускається застосовувати автоматичне відключення частин водяної системи при їх аварійній розгерметизації. Допускається застосовувати для цього автоматичну запірну арматуру, у тому числі соленоїдні клапани.

    Для будівель або їх частин де зберігаються архівні матеріали, культурні та історичні цінності тощо обов’язковість застосування автоматичного відключення системи охолодження або її частин при їх аварійній розгерметизації визначають згідно завдання на проектування.

    7.12.37 Не допускається застосовувати запірну арматуру як регулювальну.

    Запірну арматуру не допускається встановлювати на підводках до приладів охолодження або в цих приладах для регулювання температури повітря у приміщенні замість автоматичних регуляторів температури повітря приміщення (терморегулятор або електронний регулятор витрати холодоносія).

    Не допускається заміняти сенсори та приводи клапанів автоматичного регулювання, що визначені проектом, ковпачками, маховиками тощо ручного регулювання.

    7.12.38 Слід встановлювати арматуру для спорожнення системи та кожної з її частин: вітки, приладової вітки, у тому числі квартирної, стояка. Арматура для спорожнення повинна мати штуцери для приєднання шлангів.

    Допускається не передбачати арматуру для спорожнення вертикальної системи на стояках будівлі до трьох поверхів включно.

    Розташувати арматуру для спорожнення системи у приміщеннях, окрім виробничих з постійним перебуванням людей, не допускається.

    Допускається не встановлювати арматуру для спорожнення системи, якщо вона є конструктивно вбудованою в запірну або регулювальну арматуру, встановлену у відповідних для спорожнення місцях системи, або передбачена у відповідному обладнанні системи.

    7.12.39 Рекомендується застосовувати систему загального спорожнення віток горизонтальної системи багатоповерхової будівлі.

    7.12.40 У системах охолодження слід забезпечити видалення повітря:

    а) автоматичним повітровідвідником з кожного стояка вертикальної або горизонтальної системи з нижньою розводкою подавальної та зворотної магістралей;

    б) автоматичним повітровідвідником з кожної магістралі (вітки), розташованої у верхній частині будівлі та вище джерела холодопостачання;

    в) ручними або автоматичними повітровідвідниками з верхніх точок (обходи дверей воріт тощо) горизонтальних магістралей (віток) та приладових віток, у тому числі з розподільників (колектор та гребінка) підлогового охолодження;

    г) ручним або автоматичним повітровідвідником, якщо його не передбачено в автоматичному регуляторі температури повітря, з кожного приладу охолодження при його нижньому підключенні до приладової вітки або стояка.

    д) ручним або автоматичним повітровідвідником в інших місцях накопичення повітря.

    7.12.41 Рекомендується застосовувати автоматичний повітровідвідник повітря за насосом, або безпосередньо з насоса.

    7.12.42 Установлювати автоматичні або ручні повітровідвідники, окрім установлених на приладах охолодження, у приміщеннях, окрім виробничих, з постійним перебуванням людей не допускається.

    7.12.43 Систему загального відведення повітря з приладів охолодження через повітряну трубу не допускається.

    7.12.44 Не допускається виводити конденсат від приладів охолодження на фасад будівлі.

    7.12.45 Слід застосовувати систему загального збору та відведення конденсату в зливову каналізацію від приладів охолодження. Допускається виводити конденсат в побутову каналізацію з розривом струмини через гідрозатвор.

    Напірний конденсатопровід від убудованого в прилад охолодження насоса слід підводити до каналізації індивідуально. Допускається такі конденсатопроводи об’єднувати або приєднувати до системи загального збору конденсату з розривом струмини.

    7.12.46 У кожному циркуляційному кільці слід забезпечувати можливість його гідравлічного балансування (наладки). Для гідравлічного балансування системи охолодження слід застосовувати регулювальну арматуру згідно обраному при проектуванні способі налагодження системи. Обраний метод наладки слід указати у проектній документації.

    7.12.47 Система повинна бути налагоджена – досягнута витрата холодоносія в циркуляційних кільцях відповідно результатів гідравлічного розрахунку.

    Настройки всіх настроюваних ручних та автоматичних клапанів (терморегулятори, приєднувальна регулювальна гарнітура, ручні та автоматичні балансувальні клапани тощо), якими ув’язані циркуляційні кільця системи охолодження, повинні бути визначені гідравлічним розрахунком, зазначені у проектній документації та виставлені при налагодженні системи. Настройки балансувальних клапанів повинні бути зафіксованими згідно інструкцій виробника.

    Застосовувані в системі охолодження клапани із заводськими незмінними настройками повинні відповідати настройкам у проектній документації, визначеним гідравлічним розрахунком.

    Допускається зміна настройок клапанів, визначених гідравлічним розрахунком у проекті, при налагодженні системи, якщо інакше неможливо забезпечити проектну витрату холодоносія в циркуляційних кільцях системи.

    Настройки неспецифікованих або застосовуваних замість специфікованих у проектній документації клапанів (ручних та автоматичних балансувальних, терморегуляторів тощо) слід визначати гідравлічним розрахунком (перерахунком) системи.

    Настройки всієї арматури та обладнання (перепускні та запобіжні клапани, мембранні баки тощо), що забезпечують безпечну роботу системи повинні бути визначені розрахунком, зазначені у проектній документації та виставлені при налагодженні системи.

    7.12.48 Нев’язка розрахункових втрат тиску холодоносія в циркуляційних кільцях (без урахування втрат тиску в загальних ділянках) не повинна перевищувати 5 % при супутньому та 15 % − при тупиковому прокладанні трубопроводів. Похибка регулювання застосовуваних ручних балансувальних вентилів та автоматичних балансувальних клапанів у розрахунковому режимі (при розрахункових настройках) не повинна перевищувати зазначених нев’язок розрахункових втрат тиску для відповідних систем.

    Розрахункову втрату тиску холодоносія на ручному балансувальному вентилі, окрім конструкції з убудованим витратомірним пристроєм (шайба, труба Вентурі, колектор тощо), слід забезпечувати не менше 3 кПа. Настройку ручного балансувального вентиля, окрім конструкції з убудованим витратомірним пристроєм, слід приймати не менше 20 % ходу штока (затвора) від закритого положення.

    7.12.49 Система повинна бути випробовувана на герметичність під тиском згідно з додатком В.

    7.12.50 Комплектація системи повинна відповідати специфікації проектної документації. Допускається, за узгодженням заміна елементів системи на аналогічні, якщо ця заміна не суперечить вихідним даним на проектування, чинним будівельним нормам, експлуатаційній надійності, економічним вимогам, покращує енергоефективні та техніко-економічні показники. При застосуванні заміни елементів, систему слід перерахувати та визначити її нові характеристики, у тому числі настройки клапанів та іншого обладнання.

     

     

     

     

     

     

     

     

Контакты

тел.: (050) 769-43-72

тел.: (067) 499-51-74

тел.: (093) 258-52-66

Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

.